Справа  № 2 – а – 3523

2010  року

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

“ 23 ” грудня 2010  року                             м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області

в складі: головуючого – судді Бойка М.Я.

секретаря – Пукіш В.В.

з участю:     позивача – ОСОБА_1

                     представника позивача – ОСОБА_2

відповідача –

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуші адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Калуського взводу УМВС України в Івано – Франківській бласті – Полянського Василя Степановича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, –

В С Т А Н О В И В:

що 25.11.2010 року інспектором ДПС Калуського взводу УМВС України в Івано – Франківській бласті – Полянським В.С. було складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно позивача, на підставі якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення – 300,00 грн. штрафу. Вважаючи дану постанову незаконною ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Позивач та представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Позивач   пояснила, що в той день вона дійсно рухалася своїм автомобілем НОМЕР_1 в с. Вістова Калуського району Івано – Франківської області та була зупинена інспектором ДПС, який пояснив, що зупинив її, оскільки вона перевищила швидкість і рухалася зі швидкістю 101 км/год., швидкість вимірювалась приладом “Беркут”. Даний прилад не фіксує ні автомобіля, ні часу і його показники не документуютьмся. При винесенні постанови порушені її права, які передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вiдповiдач у судове засiдання не з’явився, хоча завчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи судовою повісткою.

Враховуючи наведене й вимоги ст. 128 п. 4 КАС України, суд вважає, що справу слід розглянути у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті.

Суд, вислухавши доводи позивача та представника позивача, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, за безпідставністю позовних вимог виходячи із наступних підстав.

Відповідно до постанови Серія АТ1 № 007782 про адміністративне правопорушення від 25.11.2010 року та протоколу про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 073911 від 25.11.2010 року ОСОБА_1  25.11.2010 року о 23.11 год. в с. Вістова Калуського району Івано – Франківської області керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 101 км/год. порушивши вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 300,00 грн. (а.с. 3 – 4).

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”, за дане правопорушення передбачене накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що і було зроблено.

У судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно 25.11.2010 року о 23.11 год. в с. Вістова Калуського району Івано – Франківської області керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 101 км/год., швидкість вимірювалась приладом “Беркут” № 0510182 (а.с. 2).

Відповідно ст. 14 – 1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото – і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортного засобу.

У судовому засіданні встановлено, що правопорушення було зафіксовано приладом дистанційного вимірювання швидкості “Беркут” № 0510182 виданий Державним підприємством Всеукраїнський державний науково – виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів. На підставі результатів повірки засіб вимірювальної техніки придатний до застосування, відповідає вимогам експлуатаційної документації, діапазон вимірювання швидкості від 20 до 250 км/год., границі абсолютної похибки в стаціонарному режимі – 1 км/год., а внатуральному режимі – 2 км/год.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при виявленні правопорушення працівником ДАІ, він зобов’язаний був зупинити автомобіль правопорушника у відповідності до вимог Закону України “Про дорожній рух”, скласти протокол про адміністративне правопорушення, забезпечивши при цьому права особи, а саме – знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката чи фахівця в галузі права, що і було зроблено.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що їхала в якості пасажира у цьому автомобілі. На її думку, вони рухалися зі швидкістю 60 км/год., оскільки автомобіль рухався повільно.

Однак, суд не приймає показання зазначеного свідка як доказ, оскільки її візуальне сприйняття швидкості руху автомобіля не спростовує показники приладу “Беркут”, який є спеціальним  для вимірювання швидкості руху.

У судовому засіданні позивач та представник позивача  не довели того, що позивач  не вчиняла  правопорушення. Навпаки, факт вчинення позивачем правопорушення зафіксовано належним чином технічним приладом а його обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

У зв’язку з цим, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На підставі ст. ст. 122, 221, 287, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст. ст. 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Калуського взводу УМВС України в Івано – Франківській бласті – Полянського Василя Степановича про оскарження постанови Серія АТ1 № 007782 від 25.11.2010 року про накладення адміністративного стягнення – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

        Головуючий: