БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-ц-910/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Болградський районний суд Одеської області, у складі:
головуючого – судді Кравцової А.В.,
при секретарі Борисові Б.І.,
за участю: відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2,
представників: позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5
відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_6,
відповідача ОСОБА_7 – ОСОБА_8,
експерта ОСОБА_9,
свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15, ОСОБА_16, та ОСОБА_17,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_18 про визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, та визнання частково недійсним свідоцтва №229 від 26.04.1993р. про право особистої власності на будівлі, що було видане ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині зазначених їхніх часток в житловому будинку АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_18 про розділ земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги, просила визначити порядок користування для кожного з співвласників спірної землі, посилаючись на те, що неможливо розділити спірну земельну ділянку кожному з співвласників в натурі через відсутність можливості поділити її на три ізольовані частини з окремими виходами для кожного власника, а також просила визнати частково недійсним свідоцтво №229 від 26.04.1993р. про право особистої власності на будівлі, що було видане ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині зазначення їхніх часток в житловому будинку АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, стверджуючи, що при його видачі була допущена технічна помилка в написанні часток – замість 27/100 часток будинку помилково було вказано 29/100.
Вислухавши у судовому засіданні представників позивача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтримали вимоги позову, та просили позов задовольнити відповідно до закону з урахуванням висновків судової експертизи, що визначила варіанти розділу вищевказаної земельної ділянки, а саме, варіанту №1 цієї експертизи, виділивши кожному власнику у користування земельні ділянки згідно розмірів, зазначених у державному акті на землю; вислухавши відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та представників відповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_8, які не заперечували проти позовних вимог, і також просили визначити порядок користування землею згідно варіанту №1 висновку судової експертизи; також вислухавши експерта та свідків, та розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що позивачці ОСОБА_3, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.12.2003р., виданого їй на підставі розпорядження Болградської районної адміністрації №268 від 12.05.2003р., належить 23/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Болград Одеської області; на підставі договору дарування №10648 від 27.12.2007р., 50/100 частин будинку належать ОСОБА_18, та, згідно свідоцтва про право власності від 22.04.1993р., 29/100 цього ж будинку належать ОСОБА_1 і ОСОБА_2
У судовому засіданні було з’ясовано, що у свідоцтві про право власності, яке було видане ОСОБА_1 та ОСОБА_2, неправильно зазначено, що частка будинку, що їм належить, складає 29/100, однак фактично їм належить 27/100 частин будинку, оскільки у свідоцтві при його видачі була допущена технічна помилка. Цей факт, підтверджений працівником БТІ ОСОБА_15 та колишнім інженером БТІ ОСОБА_16, який нині перебуває на пенсії, сторони не заперечували, крім того, наявність технічної помилки підтверджується відповідями КП «Болградське БТІ» від 14 та 16.09.2010р., тому свідоцтво №229 від 26.04.1993р. про право особистої власності на будівлі, що було видане ОСОБА_1 та ОСОБА_2, необхідно визнати таким, що є недійсним в частині зазначення часток житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, які їм належать, і підлягає заміні на нове, в якому розмір часток, що їм належать, замість 29/100 слід вказати 27/100.
Крім того, судом встановлено, що, згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №663514 виданого на ім’я ОСОБА_3 Болградським районним відділом земельних ресурсів 17.01.2008р. з цільовим призначенням – під будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010851800001, а також згідно рішення Болградського районного суду Одеської області від 02.04.2010р. про визнання за ОСОБА_18 права власності на земельну ділянку розміром 733кв.м., зазначений будинок розташований за вказаною адресою на земельній ділянці, що є спільною сумісною власністю співвласників будинку. Цільове призначення (використання) земельної ділянки, як зазначено в Акті, – під будівництво та обслуговування житлового будинку та і господарських будівель; частина землі, зазначено в Акті, – 337 м2, належить позивачці ОСОБА_3, 396 м2 – належить відповідачці ОСОБА_1, і 733 м2 – ОСОБА_13 (тепер, згідно рішення суду про заміну власника, відповідачці ОСОБА_18).
Відповідно до ст.88 Земельно кодексу України, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку, що розташована біля будівлі, має право на отримання в його володіння, користування частину спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки будинку, а володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Також, відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, проте, оскільки розділити цю спірну земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, для кожного з співвласників в натурі неможливо через відсутність можливості розділити її на три ізольовані частини з окремими виходами, позивачка просить суд визначити порядок користування нею кожним із співвласників, і відповідачі не заперечують проти її вимог.
Відповідно до ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей . Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель.
Відповідно до ст.13, ч.3,4ст.14 Конституції України, власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Право власності на землю гарантується, а набувається воно і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Статтями 41, 55, 57,68 Конституція України також регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, кожному гарантується право знати свої права та обов’язки; права і свободи людини і громадянина захищаються судом, та кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно п.19 постанови пленуму ВСУ від 16.04.2004р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки; також суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
Співвласники землі по даній справі, погоджуючись, що кожному з них належить частка земельної ділянки, розмір якої пропорційний їхньої частки будинку, проте не досягли взаємної згоди про порядок користування земельною ділянкою, і не змогли визначити за домовленістю між собою межі своїх часток земельної ділянки, якими фактично користується кожен з співвласників.
Тому, за клопотанням сторін була призначена судова будівельно-технічна експертиза, і експерт, при виїзді на місце, встановив фактичні межі ділянок землі, що розташована біля будинку АДРЕСА_1, якими фактично користується кожна з сторін, а також спірні ділянки, якими фактично ніхто не користується (730,3 кв.м.), та такі, що перебувають у спільному користуванні, і, розглянувши на підставі діючого законодавства можливі варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою, запропонував два варіанти законного раціонального використання земельної ділянки між власниками об’єкта нерухомості, розташованого по АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, обидва з яких дають можливість зробити прибудову до вбудованого аптечного кіоску, що належить позивачці, та узаконенню прибудови «а1», що належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2
З урахуванням представлених доказів по справі, висновків експертизи, а також враховуючи побажання позивача та всіх відповідачів, які дійшли згоди про те, що варіант № 1, запропонований експертом, найбільше буде відповідати інтересам кожного із сторін, суд дійшов висновку про необхідність визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, з урахуванням прав на землекористування власників загальної часткової власності на домоволодіння, Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №663514, згідно належним їм часткам, та варіанту №1 висновку судової експертизи №39/09 від 19.10.2010р., (доданок №4 аркуш №12 експертизи), що передбачає можливість прибудови до аптечного кіоску, що належить позивачці, та узаконення прибудови, що належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Керуючись ст.ст.10,13,14,41,55,57,68 Конституції України, ст.ст.7,8,10,11,15,31,32, 44,57,58,60,61,79,88,131,209,212-215,223,294 ЦПК України, ст.ст.183,257,355-358,364,373-377,386 ЦК України, ст.ст.103,116,120 ЗК України, суд
ВИРІШИВ:
1) Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_18, про визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою в м.Болград на АДРЕСА_1, та визнання частково недійсним свідоцтва №229 від 26.04.1993р. про право особистої власності на будівлі, що було видане ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині зазначених їхніх часток в житловому будинку АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, задовольнити.
2) Визнати, що у свідоцтві №229 про право особистої власності на будівлі, що розташовані по АДРЕСА_2 м.Болград, яке було видане Болградською міської радою народних депутатів 26.04.1993р. на ім’я ОСОБА_1 та ОСОБА_2, була допущена технічна помилка при написанні їхніх часток у зазначеному домоволодінні – замість 27/100 вказано 29/100 частин, тому визнати це свідоцтво недійсним в частині зазначення часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зазначеному домоволодінні, та визнати, що фактично їхня частка у домоволодінні АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області складає 27/100 частин цього домоволодіння, зобов’язавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернутися до відповідних органів для заміни виданого їм свідоцтва про їхнє право власності на їхню частину домоволодіння АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області.
3) Визначити наступний порядок землекористування співвласниками домоволодіння земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, з урахуванням прав на землекористування власників загальної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, згідно належним їм часткам, в межах Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №663514, та варіанту №1 висновку судової експертизи №39/09 від 19.10.2010р., (доданок №4 аркуш №12 експертизи), зі зносом самовільного навісу (літ.«з»):
- виділити у користування ОСОБА_3, що є власницею АДРЕСА_1 в м.Болград Одеської області, земельну ділянку площею 337 кв.м., з яких 40,0 кв.м. землі загального користування усіма трьома співвласниками;
- виділити у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що є власниками АДРЕСА_2 в м.Болград Одеської області, земельну ділянку площею 396кв.м., з яких 40,0кв.м. землі загального користування усіма трьома співвласниками, і 34,5кв.м. спільної землі з ОСОБА_18, всього – 74,5 кв.м. землі загального користування;
- виділити у користування ОСОБА_18, що є власницею АДРЕСА_3 в м.Болград Одеської області, земельну ділянку площею 733кв.м., з яких 40,0кв.м. землі загального користування усіма трьома співвласниками, та 34,5кв.м. спільного користування з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, всього – 74,5 кв.м. землі загального користування.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :