Справа № 2п-26/2010 р.
УХВАЛА
16 грудня 2010 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Битківського Л.М.
з участю секретаря Пилипонюк К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Богородчанського районного суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 28.09.2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
встановив :
15.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про скасування заочного рішення Богородчанського районного суду постановленого 28.09.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина.
Подану заяву мотивував тим, що не був належно повідомлений про час і місце слухання справи, а рішення у справі приймалось без його участі. Зазначає, що у визначений судом час судового засідання знаходився в особистих справах у м.Києві, тому повідомлення про виклик в судове засідання не було йому належно вручено. Будь-хто з членів сім‘ї його про виклик до суду не повідомляв. Крім того, вважає, що його пояснення про розмір реальних заробітків та письмові докази, які будуть представлені суду при розгляді справи по суті, мають істотне значення для вирішення справи. Тому, просив заочне рішення скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.
В судовому засіданні відповідач подану заву підтримав з викладених підстав.
Позивачка в судовому засіданні заперечила проти скасування заочного рішення, вважає,що підстав для його перегляду немає.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з‘явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 28.09.2010 року винесено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення в її користь аліментів на утримання дитини. За рішенням суду позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача аліменти в користь позивачки в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно на утримання сина до досягнення повноліття.
Виходячи з досліджених доказів, причини неявки в судове засідання відповідача можуть бути визнані судом поважними, а докази на які посилається відповідач можуть мати значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона має право бути вислухана судом. Таким чином, суд прийшов до переконання, що заочне рішення підлягає скасуванню. Пропущений строк на подання заяви про скасування заочного рішення слід поновити, оскільки відповідач помилково звернувся з заявою про перегляд заочного рішення до апеляційного суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 228-232 ЦПК України, суд, –
ухвалив:
Скасувати заочне рішення Богородчанського районного суду від 28.09.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.
Призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Головуючий