Справа № 2а-1828/10 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
при секретарі Тимкович С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про поновлення строку позовної давності, зобов'язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
01.12.2010р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік і за 2010 рік.
Позивач мотивує вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2009 та 2010 році позивачу не виплачувалася в повному обсязі, а тому він змушений звернутись до суду.
Позивач у судове засідання не з’явився, проте у своїй позовній заяві просив про розгляд справи без його участі. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача на підставі наявних доказів.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на письмові заперечення на позов, долучені до матеріалів справи.
З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом також встановлено, що всупереч Рішень Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова зазначена щомісячна державна соціальна грошова допомога позивачу у 2009 та 2010 роках виплачувалась не в повному розмірі, тому вимоги позивача є підставними.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 3 вищезгаданого Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами. Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено.
Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп/2008 в аналогічному порядку було вирішено питання про неконституційність положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо фінансування виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Крім цього, в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2009 та 2010 роках дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена не була і будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, а відтак діє норма, згідно якої дітям війни виплачується підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову. Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Качко проти України).
Відтак, вимоги позивача підлягають до задоволення в частині зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії з врахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009 року по 31.12.09 р., з 01.01.10 р. по 16.12.2010 р.
Суд вважає, що встановлений статтею 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав він дізнався із засобів масової інформації, після чого він звернувся з позовом до суду. Відтак цей строк слід поновити.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 99, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, ст. 152 ч. 2 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп, суд, -
п о с т а н о в и в :
Поновити строк звернення до суду.
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року до 16 грудня 2010 року з врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.Л.Луців-Шумська