Справа № 2а-1825/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
при секретарі Тимкович С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
01.12.2010р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому вона просить поновити строк звернення до суду, зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м.Львова здійснити їй щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 2009 року, та зобов’язати відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
Позивачка мотивує вимоги тим, що вона являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зазначає, що жодним законом, який регулює виплату пенсій та соціальних державних допомог, наприклад, ні Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», ні Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік», не встановлювались обмеження на виплату такої державної соціальної допомоги за 2009 та 2010 рік. Відповідач всупереч вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" таку грошову допомогу їй не виплачував, тому позивачка змушена звернутись до суду.
Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та просила її позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на письмові заперечення на позов, долучені до матеріалів справи.
З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1, 1941р.н., надано статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 3 вищезгаданого Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами. Частиною 3 ст.22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено.
Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. N 10-рп/2008 в аналогічному порядку було вирішено питання про неконституційність положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо фінансування виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Крім цього, в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2009 та 2010 роках дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена не була і будь-які зміни у зазначений Закон не вносились.
Щодо вимоги позивачки про зобов’язання Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії, то дана вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином є неможливим зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Відтак, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в частині зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії з врахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.09 р. по 16.12.2010 р.
Суд вважає, що встановлений статтею 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду позивачкою пропущений з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася із засобів масової інформації, після чого звернулася з позовом до суду. Відтак цей строк слід поновити.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 99, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, ст. 152 ч. 2 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп, суд, -
п о с т а н о в и в :
Поновити строк звернення до суду.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року по 16 грудня 2010 року з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.Л.Луців-Шумська