Справа № 2А-1304/10 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Малех І.Б.
при секретарі Костюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третіх осіб Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання частково недійсною ухвалу сесії Львівської міської ради та зобов’язання про передачу земельної ділянки, –
в с т а н о в и в :
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської міської ради, третіх осіб Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання частково недійсною ухвалу сесії Львівської міської ради від 30.04.2009р. за № 2645 про передачу йому у власність земельну ділянку, розміром 0,0448 га та зобов’язання про передачу йому у власність земельну ділянку, розміром 0,10 га.
В обґрунтування своїх вимог зазначив про те, що він являється власником житлового будинку АДРЕСА_1, за яким закріплена земельна ділянка, розміром 0,0448 га. Проте він та його сім’я фактично користуються земельною ділянкою, площею 0,1141 га, з якої під забудову будинку виділено 0,0176 га, а решту 0,0965 га використовуються для обслуговування житлового будинку та під город. Тому він звернувся до Львівської міської ради про передачу йому у право власності земельну ділянку, якою він користується, а саме, площею 0,1141 га. Проте ухвалою 13-ї сесії 5-го скликання Львівської міської ради від 30.04.2009р. за № 2645 його вимоги задоволено частково, тобто йому передано у власність лише земельну ділянку, площею 0,0448 га, що на його думку порушує його права на приватизацію земельної ділянки.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, зіславшись на обставини та факти, вказані в позові, а також доповнив, що згідно висновку Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради від 23.02.2009р., йому погоджено надання земельної ділянки, площею 0,1000 га в приватну власність для обслуговування індивідуального житлового будинку, що по АДРЕСА_1 за рахунок земель, що у фактичному користуванні, просить позовні вимоги задоволити в повному об’ємі.
Представник відповідача Львівської міської ради Савка Ю.Г. в судовому засідання проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, подавши на адресу суду письмові заперечення, в яких вказала, що 31.10.1959р. виконкомом Львівської міської ради депутатів трудящих рішенням від 31.10.1959р. № 1359 «Про розгляд матеріалів по обміру земель по кварталах нр. …1000…» було вирішено залишити в користуванні ОСОБА_4 та закріпити за будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку, площею 447,8 кв.м. Позивач ОСОБА_1 набув у власність вищевказаний будинок в порядку спадкування. Тому, виходячи з вищенаведеного, згідно норм земельного законодавства України, позивач мав би звернутись до Львівської міської ради про передачу йому у власність земельної ділянки, площею, 447,8 кв.м., тобто саме таку площу відведено для користування даного будинку вищевказаним рішенням виконкомому Львівської міської ради депутатів трудящих № 1359 від 31.10.1959р., яке на момент прийняття Львівською міською радою ухвали, що оскаржує позивач, не втратило чинність.
Представник третьої особи Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради Савка Ю.Г. підтримала заперечення проти позовних вимог, надані нею, як представником відповідача Львівської міської ради.
Представник третьої особи Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради Савка Ю.Г. підтримала заперечення проти позовних вимог, надані нею, як представником відповідача Львівської міської ради.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та представника третіх осіб, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.
Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.8), позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем до всього спадкового майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., а саме будинку АДРЕСА_1, в тому числі з урахуванням 2/3 частин спадкового майна, від якого відмовились інші спадкоємці – син померлої ОСОБА_6 та її мати ОСОБА_7
Так, на підставі звернення позивача до відповідача, ухвалою 13-ї сесії 5-го скликання Львівської міської ради від 30.04.2009р. за № 2645 «Про передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок в м. Львові» позивачу ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, площею 0,0448 га, що за адресою: АДРЕСА_1.
Слід врахувати те, що на момент прийняття Львівською міською радою вищевказаної ухвали, було чинним рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 31.10.1959р. № 1359 «Про розгляд матеріалів по обміру земель по кварталах нр. …1000…», яким вирішено залишити в користуванні ОСОБА_4 та закріпити за будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку, площею 447,8 кв.м., що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, згодом перейшла у спадок позивачу ОСОБА_1,
Керуючись ст.ст. 11, 159, 160, 161 КАС України, ст.ст. 12, 80, 116, 118 Земельного Кодексу України, суд, -
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третіх осіб Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання частково недійсною ухвалу сесії Львівської міської ради та зобов’язання про передачу земельної ділянки – відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова Шевченківського районного суду м. Львова може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова, шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
Суддя І.Б.Малех