Справа № 2- 663/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

“14“ грудня   2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді             ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                 ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Брюховицької селищної ради, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права на користування існуючим доїздом до будинку, зобов’язання на вчинення дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 11.11.2009р. звернувся в суд з позовною заявою до Брюховицької селищної ради в якій просить визнати за ним права на користування існуючим доїздом до будинку АДРЕСА_1 та зобов’язати Брюховицьку селищну раду внести відповідні зміни у розпорядчі акти виконавчого комітету Брюховицької селищної ради. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є співвласником будинку АДРЕСА_1 і йому належить 1/3 частина. Інші 2/3 частини будинку належать ОСОБА_5, яка 07.10.2009р. привезла машину щебеню та перекрила йому доступ до його помешкання, мотивуючи свої дії тим, що заїзд до будинку належить їй особисто. 04.03.1992р. Брюховицька селищна рада прийняла рішення №36, яким юридично закріпила розподіл земельної ділянки відповідно до часток співвласників будинку. У даному рішенні також було зазначено, що доступ до його частини будинку здійснюється через земельну ділянку ОСОБА_5 за її письмовою згодою. Вважає, що при розподілі земельної ділянки слід було залишити доїзд у спільному користуванні. Рішеннями від 19.03.1998р. земельні ділянки передані їм у приватну власність. Крім того, ОСОБА_3, яка є донькою ОСОБА_5 і набула право власності на частку в будинку за рахунок відчуження частини будинку ОСОБА_5, додатково до будинковолодіння долучено земельну ділянку площею 0,0350га і передано у приватну власність ОСОБА_3 Загальна площа земельної ділянки, закріпленої за будинком АДРЕСА_1, становить 0,2179га, що перевищує максимальний розмір 0,15га. В той же час Брюховецька селищна рада заставляє його влаштовувати інший доїзд до своєї частини будинку.

В ході судового розгляду позивач подав уточнення позовних вимог, в якому навів додаткове обґрунтування позову, не змінюючи при цьому позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 підтримали вказані позовні вимоги, покликаючись на вказані у позовній заяві обставини. Позовних вимог вони не уточнювали, хоча суд пропонував позивачу уточнити та конкретизувати свої позовні вимоги.

Представник відповідача Брюховицької селищної ради ОСОБА_7 в судовому засіданні позовних вимог не визнав, пояснив, що земельні ділянки передані співвласникам будинку АДРЕСА_1 у приватну власність. Спори щодо користування приватними земельними ділянками повинні вирішуватися між їх співвласниками. Вважає, що селищна рада не є належним відповідачем по даному спору. Вимоги позивача про внесення відповідних змін у розпорядчі акти виконавчого комітету Брюховицької селищної ради є неконкретними, не вказано які зміни та у які документи просить внести позивач Ці вимоги не підлягають задоволенню.

Судом в якості третіх осіб було залучено співвласників будинку АДРЕСА_1 і власників земельних ділянок за цією адресою ОСОБА_4, ОСОБА_3

Представник третьої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_9, проти позову заперечила, повністю підтримавши письмові пояснення, долучені до справи. Просить у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, подала письмові пояснення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, розглядати справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

ОСОБА_1 є співвласником будинку АДРЕСА_1, йому належить 1/5 частина будинку. ОСОБА_4 є власником 10/20 частин цього будинку на підставі договору дарування від 14.12.2004р. ОСОБА_3 за договором дарування від 25.03.1995р. належить 7/20 частин будинку (а.с.72,80,86,87,88).

Крім того, вказані особи є власниками земельних ділянок за цією адресою. Земельні ділянки передавалися в 1998р. співвласникам будинку рішеннями виконавчого комітету Брюховицької селищної ради.

ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 28.11.2001р. належить земельна ділянка площею 0,0497га (а.с.107).

ОСОБА_5, колишньому співвласнику будинку, належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0514га по вул.Івасюка,43, що стверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку (а.с.23). В подальшому вона подарувала цю земельну ділянку ОСОБА_4, яка оформила на своє ім’я Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку 13.07.2005р.(а.с.22).

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0350га за цією ж адресою відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 06.11.1998р. (а.с.85).

Відповідно до ст.ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пред’являючи позов ОСОБА_1 покликається на норми ст.ст.38,39,40,42,88 ЗК України. Статті 38,39,40,42 ЖК України дають загальне визначення земель житлової та громадської забудови, порядок їх використання та надання.

Статтею 88 ЗК України регламентовано прядок володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності. Однак у даному випадку співвласники будинку не є співвласниками всієї земельної ділянки на котрій цей будинок розташований. Кожен зі співвласників будинку є власником окремої конкретної земельної ділянки з визначеною площею та межами. Відтак підстав застосовувати цю норму закону при вирішенні спору немає.

Брюховицька селищна рада передала земельні ділянки за адресою смт.Брюховичі вул.Івасюка,43 (колишня Івасюка,35) у приватну власність громадянам відповідно до ст.ст.9,17 ЗК України 1990р. Відтак вимоги позивача до Брюховицької селищної ради про визнання за ним права користування існуючим доїздом до будинку є безпідставними.

Судом встановлено, що позивач просить визнати за ним право на користування доїздом до своєї частини будинковолодіння по вул.Івасюка,43 в смт.Брюховичі через земельну ділянку площею 0,0514га, що належала раніше ОСОБА_5, нині належну на праві власності ОСОБА_4

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 26.09.2002р. за №2-3129/02, яке набрало законної сили, позивачу ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_5 про встановлення земельних сервітутів відмовлено за безпідставністю.

Отже суд вважає, вимогу позивача про визнання за ним права на користування існуючим доїздом до будинку АДРЕСА_1 безпідставною, такою, що не ґрунтується на законі.

Позивач зазначає, що не має доїзду до своєї частини будинку. Однак судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Брюховецької селищної ради  №198 від 08.07.1992р. земельну ділянку площею 60кв.м залишили у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_10 Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 02.07.2001р., яке набрало законної сили та підлягає виконанню, зобов’язано ОСОБА_1 влаштувати доїзд до своєї земельної ділянки по ділянці, що передана у спільне користування (а.с.27-29,30).

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про зобов’язання Брюховицьку селищну раду внести відповідні зміни у розпорядчі акти виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, оскільки, незважаючи на пропозицію суду уточнити позовні вимоги, позивач не зазначає які саме зміни у які розпорядчі акти виконавчого комітету він просить зобов’язати відповідача внести, які права позивача ці розпорядчі акти порушують.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Брюховицької селищної ради про визнання за ним права на користування існуючим доїздом до будинку АДРЕСА_1 та зобов’язання Брюховицьку селищну раду внести відповідні зміни у розпорядчі акти виконавчого комітету Брюховицької селищної ради – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ                         Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА