ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 р.
| № 6/445 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді | Плахотнюк С.О., |
суддів: | Панченко Н.П., Самусенко С.С., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” |
на рішення | від 14.03.2006 господарського суду Донецької області |
у справі | №6/445 |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг” |
до | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” |
про | стягнення збитків у розмірі 2 409 грн. 12 коп., |
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –не з’явився,
- відповідача –Животов О.А., Поповський А.А.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2006 року у справі №6/445 (суддя: Подколізна Л.Д.) задоволено позов ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” до ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” про стягнення збитків у розмірі 2409,12 грн., викликаних недостачею поставленої продукції.
Стягнуто з ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” на користь ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” відшкодування збитку 2409,12 грн., 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Обґрунтовуючи рішення місцевий суд посилається на те, що вантаж до позивача прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, без ознак втрати вантажу під час перевезення. Факт недостачі вантажу підтверджується наданими позивачем документами. Вартість недостачі вантажу обрахована з урахуванням норм природної втрати та перерахунку до сухої маси.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2006 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В судовому засіданні скаржник змінив вимоги та просив скасувати судове рішення в даній справі, а справу передати на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено:
Між Відкритим акціонерним товариством “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” (правонаступник ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг”) та Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь” –металургійний завод” 01.02.2005 р. укладено договір № 4874дс/161 відповідно до умов якого Завод зобов’язався починаючи з 01.02.2005 р. поставляти Товариству кокс доменний паріями у кількості 20 000 т. (+ 10 000 в опціоні), а Товариство зобов’язалося його приймати та оплачувати.
Договором передбачено, що поставка здійснюється на умовах FCA, що означає –поставка товару здійснюється шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці –станція відправника.
Зазначений договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 664, 712 Цивільного кодексу України та п. 3.1 договору № 4874дс/161 від 01.02.2005 р., зобов'язання по поставці вважаються виконаними в момент вручення товару перевізникові і доказом такого вручення, у випадку перевезення залізничним транспортом, є квитанція, в якій зазначаються дані про вантаж, зокрема маса вантажу (ст. 23 Статуту залізниць України, розділ 2 Правил оформлення перевізних документів).
Як встановлено судом першої інстанції, фактично спір у даній справі виник у зв'язку з фактом недостачі, який виявлений під час приймання ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” вантажу –коксу доменного, що надійшов 28.04.2005 р. за залізничними накладним № 51771796, №51771797 і вантажовідправником якого був ЗАТ “Макіївкокс” .
Проте, як вбачається з спірних накладних саме засобами ВАТ “Ясиновський коксохімзавод” було здійснено навантаження з зазначенням відповідної маси в накладній.
Зазначені накладні № 51771796, №51771797 підтверджують укладення договору перевезення вантажів (п.2 ст. 307 ГК України, п.2 ст. 909 ЦК України).
Уклавши такий договір сторони погодилися на здійснення перевезення на умовах визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що факт нестачі вантажу підтверджується актами №543/1 від 29.04.2005р., № 543/2 від 29.04.2005р., 543/3 від 29.04.2005р., № 543/4 від 29.04.2005р., №543/5 від 30.04.2005р., 543/6 від 01.05.2005р. про приймання продукції за кількістю, які складені за участю представників громадськості, згідно яких була проведена перевірка ваги тари вагонів після вивантаження продукції.
Однак, суд першої інстанції не звернув уваги, що зазначені акти всупереч вимогам п.п. 23, 25 Інструкції П-6 підписані не по факту самого переважування, а по факту перенесення даних з одного акту до іншого, що позбавляє їх юридичної сили, оскільки згідно п. 23 Інструкції П-6, особи, здійснюючи приймання продукції по кількості вправі засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які були встановлені за їх участю.
Відповідно положень Господарського процесуального кодексу України судами не обговорено питання про залучення до участі у справі відправника вантажу –Відкрите акціонерне товариством “Ясиновський коксохімзавод” (або ЗАТ “Макіївкокс” як вказує скаржник), та перевізника –залізницю.
Приймаючи рішення суд попередньої інстанції не надав належну юридичну оцінку відносинам сторін з огляду на положення Статуту залізниць України та неповно дослідив фактичні обставини справи, що призвело до неналежного з’ясування дійсних права і обов'язків учасників спірних відносин та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини, а також порушення норм процесуального права.
Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд, під час якого господарському суду першої інстанції необхідно повно і всебічно з’ясувати всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, з’ясувати дійсні права і обов’язки сторін і в залежності від встановленого прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11110 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” на рішення від 14.03.2006 господарського суду Донецької області у справі №6/445 задовольнити.
Рішення від 14.03.2006 господарського суду Донецької області у справі №6/445 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя С. Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
С.Самусенко