Справа № 2 - 482

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 р.                             м. Брянка

Брянківський міський суд Луганської області у складі:

судді Снегірьова В.А.

при секретарі Самойленко Є.І.,

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна, посилаючись на те, що з 14.02.1997 року по 18.05.2010 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; які мешкають спільно з нею, під час спільного життя вона з відповідачем придбали квартиру за адресою м. Брянка, вул. Смирнова, б. 31, кв. 2, яка є їх спільною сумісною власністю, яку вважає за необхідне розподілити, оскільки домовленість про розподіл майна у несудовому порядку ними не досягнута. Вважає, що спільне користування зазначеною квартирою неможливо та просить її розподілити та визнати за відповідачем право власності на 1/3 частку спільно нажитого майна, її частку в спільно нажитому майні збільшити з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, що мешкають разом з нею, до 2/3 частки у спільному майні, стягнути з відповідача грошову різницю за її частку в квартирі в сумі 60000 грн., виходячи з того, що вартість аналогічної квартирі у м. Брянка становить приблизно 90 000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що: вартість квартири по вул. Смирнова, 31/2 не може становити 90000,00 грн., як вказала ОСОБА_1, незгодний зі стягненням з нього на користь ОСОБА_1 компенсації частини в праві власності на квартиру в розмірі 60000,00 грн., оскільки зазначена сума не підтверджується жодним доказом. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані докази, встановив наступне:

- відповідно до свідоцтва про одруження І-ЕД № 317312 від 14.02.1997 року сторони одружені з 14.02.1997 року, актовий запис № 37 /а.с. 5/;

- шлюб між позивачкою та відповідачем розірваний 18.05.2010 року – підстава копія рішення Брянківського міського суду від 18.05.2010 року;

- від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтво про народження НОМЕР_1 /а.с. 6/ та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження НОМЕР_2 /а.с. 7/;

- відповідно до договору купівлі-продажу від 04.04.2001 року ОСОБА_2  належить право власності на АДРЕСА_1, загальною площею – 68,2 кв. м., у тому числі жилою площею – 39,1 кв. м.;

- як вбачається з розписки від 04.03.2010 року, ОСОБА_2 залишив ОСОБА_1 після розірвання шлюбу меблі з зала, пральну машину, пів кухні, куточок, трюмо, дитячі ліжка, комп’ютер, журнальний стіл;

- відповідно до довідки ВП «ш. Лутугінська» ДП «Луганськвугілля», розмір аліментів, які виплачує ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей становить в середньому за квітень – серпень 2010 року – 552,54 грн. на міс.;

- відповідно до довідки Відділення ВД ФССНВ в м. Брянці Луганської області, розмір аліментів, які виплачує ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей становить – 205,32 грн. на міс.;

- як вбачається з довідки квартального комітету від 01.05.2010 року, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_3, разом з нею проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до наданих документів судові витрати позивача становлять: 600,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя

Вирішуючи питання про розподіл майна подружжя між ними суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Суд аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, правові норми, які їх регулюють, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: спірна квартира повинна бути визнана спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; при поділі квартири суд вважає за необхідне збільшити частку ОСОБА_1, з- 1/2 до 2/3 частин, оскільки з нею проживають неповнолітні діти, а розмір аліментів в сумі 757,86 грн. на місяць є недостатньою для забезпечення їхнього фізичного та духовного розвитку.

Щодо позовних вимог про присудження ОСОБА_1 грошової компенсації замість її частки в праві спільної сумісної власності на квартиру, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, оскільки відповідач відмовився від виплати такої компенсації та внесення грошової суми на депозит.

З відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 60, 70, 71 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати квартиру за адресою АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 та за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_2.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування судових витрат 360,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд, а особами, які не були присутні у судовому засіданні - у той же строк з дня отримання копії рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України, у судовому засіданні 26 листопада 2010 року проголошена лише вступна та результативна частина рішення. Повний текст рішення викладений та підписаний 01.12.2010 року.

               Суддя: