Справа № 2а-1404/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 р. Брянківський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Снегірьова В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Брянці про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась з позовом до суду, зазначивши, що є пенсіонером і з 12 грудня 2004 року їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах, при обчисленні розміру пенсії було враховано її страховий стаж з 01 вересня 1970 року – 33 роки 8 місяців 2 дня, що підтверджується протоколом про призначення пенсії № 577 від 25 березня 2005 року, однак УПФУ в м.Брянці не було враховано пільговий коефіцієнт 1,5 за час її роботи у районі Крайньої Півночі, що негативно вплинуло на розмір страхового коефіцієнту і привело до зменшення розміру пенсії позивача, під час звернення до УПФУ в м. Брянці, їй було роз’яснено, що їй відмовлено у застосуванні пільгового коефіцієнта 1.5 тому, що в неї немає письмових договорів про роботу на Крайній Півночі, вважає, що в матеріалах її пенсійної справи є в наявності документи, що підтверджують її стаж у районі Крайньої Півночі, а тому вказані дії УПФУ в. Брянці є протиправними та такими, що порушують конституційне право на соціальний захист, просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо позбавлення її права на пільгове обчислення страхового стажу шляхом зарахування одного року роботи в районі Крайньої Півночі за один рік шість місяців, за період з 16 січня 1982 року по 20 червня 1985 року та з 11 липня 1985 року по 20 серпня 1992 року, і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію з 12 грудня 2004 року, з урахуванням страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі з 16 січня 1982 року по 20 червня 1985 року та з 11 липня 1985 року по 20 серпня 1992 року, збільшеного на коефіцієнт 1.5, на підставі трудової книжки та довідок що знаходяться в матеріалах пенсійної справи і підтверджують стаж моєї роботи в районах Крайньої Півночі та право на пільги, а також здійснити перерахунок та виплату мені пенсії з 01 червня 2010 року з урахуванням додаткових 24 місяців страхового стажу за період з 01 червня 2008 року по 01 червня 2010 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, із застосуванням оптимізації під час визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії та показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, який складає – 1650,43 грн.
Відповідач позов не визнав повністю, посилаючись на те, що у позивача немає письмових договорів про роботу на Крайній Півночі і тому вони не можуть включити вказаний позивачем період часу до страхового стажу позивача. Зазначене питання врегульовано спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року і листом Пенсійного фонду України від 09.04.2010 року.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши і оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного :
Посвідченням пенсіонера (а.с.7) підтверджено, що позивач відноситься до категорії осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зверталась до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області з заявою про роз’яснення причин стосовно того, чому при обчисленні розміру моєї пенсії не був застосований пільговий коефіцієнт 1.5 за період моєї роботи у районі Крайньої Півночі з 16 січня 1982 року по 20 червня 1985 року та з 11 липня 1985 року по 20 серпня 1992 року та перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і їй було у цьому відмовлено (а.с.22-23).
З листа відповідача 1217/Д-8 від 06.12.2010 року вбачається, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 є в наявності документи, що підтверджують стаж її у районі Крайньої Півночі, у тому числі:
- архівна довідка Тєньківського районного архіву Магаданської області № 666 від 04 травня 2000 року, видана на її дівоче ім’я ОСОБА_1, яка підтверджує стаж роботи в управлінні старательськими артілями Теньківського ГЗК Магаданської області в період з 16 січня 1982 року по 01червня 1982 року;
- архівна довідка Тєньківського районного архіву Магаданської області № 667 від 04 травня 2000 року, видана на її дівоче ім’я ОСОБА_1, яка підтверджує стаж роботи на приіску імені ХХІ з,їзду КПРС Теньківського ГЗК Магаданської області в період з 01 червня 1982 року по 20 червня 1985 року;
- архівна довідка державного архіву Чаунського району м. Певек № 02-01/Д-2648 від 31.07.2000 року, яка підтверджує стаж її роботи у Валькумейській геологорозвідувальній партії Певекської геологорозвідувальної експедиції в період з 11 липня 1985 року по 20 серпня 1992 року (а.с.13-20, 25).
Вказаний стаж роботи також підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1, копія якої, також перебуває в пенсійній справі (а.с.8-12).
Оскільки наявність вищевказаних документів підтверджує стаж роботи позивача у районі Крайньої Півночі, то суд вважає, що управління пенсійного фонду України в м. Брянка було зобов’язано під час призначення позивачеві пенсії врахувати пільговий коефіцієнт 1,5 за час її роботи у районі Крайньої Півночі.
Посилання відповідача щодо відсутності у позивача письмових трудових договорів за час роботи у районі Крайньої Півночі суд оцінює критично з наступних підстав:
Відповідно до п. д ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», працівникам, які були переведені, направлені або запрошені на роботу в райони Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на строк п’ять років, надавалась пільга при переході на пенсію, а саме: при обчисленні страхового стажу зараховувався один рік роботи в цих місцевостях за один рік та шість місяців, тобто застосовувався пільговий коефіцієнт 1.5.
Відповідно до п. 3 Постанови Ради Міністрів СРСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»», зарахування одного року роботи за один рік та шість місяців було впроваджено з 01 березня 1960 року.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», було скорочено тривалість трудового договору, що надає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п’яти до трьох років.
Отже, єдиною умовою для отримання права на пільгове обчислення стажу при переході на пенсію (застосування коефіцієнту 1.5), починаючи з 01 березня 1960 року, було укладення трудового договору строком не менш ніж на п’ять років, а починаючи з 26.09.1967 року, цей термін було знижено до трьох років. Слід зазначити, що жодний з вищевказаних нормативно-правових документів не передбачав обов’язкового укладення письмового трудового договору.
На теперішній час, гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення, передбачені Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15 січня 1993 року.
Відповідно до ст. 4 вказаної Тимчасової Угоди, при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, до 01 січня 1991 року, на підставі статті 1 даної Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.
Відповідно до пункту 5 розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги відповідача стосовно надання позивачем письмового договору про роботу на Крайній півночі для підтвердження пільгового стажу є незаконними, а його дії в частині позбавлення його (позивача) права на пільгове обчислення страхового стажу за період роботи на Крайній Півночі, є протиправними.
Окрім того, після призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 продовжує працювати, у зв’язку з чим, періодично звертається до відповідача з заявою про перерахунок розміру пенсії. Останній перерахунок пенсії відбувся у травні 2008 року з урахуванням страхового стажу з 01 вересня 1970 року по 31 травня 2008 року.
В червні 2010 року позивач в черговий раз звернулась до УПФУ в м. Брянці з питанням щодо перерахунку пенсії з урахуванням додаткових 24 місяців страхового стажу, однак їй відмовилено у перерахунку пенсії у зв’язку з недоцільністю. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що в результаті перерахунку буде зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати і як наслідок, буде зменшено розмір пенсії.
Проте з такими доводами відповідача не можна погодитися з наступних підстав:
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік складає – 1650,43грн.
Отже, якщо б відповідач під час перерахунку пенсії позивача застосував показник середньої заробітної плати за 2009 рік у розмірі - 1650,43грн., то розмір її (позивача) пенсії значно збільшився би.
За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку моєї пенсії у 2010 році з урахуванням додаткових 24 місяців страхового стажу, також є протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2 КАС України суд допускає негайне виконання постанови.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 158-162, 183-2, 256 КАС України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області щодо позбавлення ОСОБА_1 права на пільгове обчислення страхового стажу шляхом зарахування одного року роботи в районі Крайньої Півночі за один рік шість місяців, за період з 16 січня 1982 року по 20 червня 1985 року та з 11 липня 1985 року по 20 серпня 1992 року, та відмови у перерахунку пенсії з урахуванням додаткових 24 місяців страхового стажу.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 12 грудня 2004 року, з урахуванням страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі з 16 січня 1982 року по 20 червня 1985 року та з 11 липня 1985 року по 20 серпня 1992 року, збільшеного на коефіцієнт 1.5, на підставі трудової книжки та довідок що знаходяться в матеріалах пенсійної справи і підтверджують стаж її роботи в районах Крайньої Півночі та право на пільги.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 червня 2010 року з урахуванням додаткових 24 місяців страхового стажу за період з 01 червня 2008 року по 01 червня 2010 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, із застосуванням оптимізації під час визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії та показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, який складає – 1650,43 грн.
Стягнути з місцевого бюджету м. Брянки на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Брянківський міський суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили, якщо у встановлений строк апеляційну скаргу подано не було.
Суддя: