Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Куцина М.М., Собослоя Г.Г.
при секретарі - Плавайко Т.О.
розглянувши без участі осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 27 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди, –
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 у вересні 2009 року звернулась до суду із позовом, і просила стягнути з відповідача, що є її сусідом, 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Позов мотивувала тим, що відповідач 10 червня 2009 року біля 20 год. 40 хв. в грубій формі погрожував ОСОБА_3 – свекрусі позивачки - нанесенням тілесних ушкоджень, висловлювався в її адресу нецензурними словами, а після зауважень позивачки відповідач почав погрожувати їй та ображати нецензурними словами, а в подальшому кинув в її сторону дерев’яну палку розміром приблизно до двох метрів та діаметром 7 сантиметрів і влучив у позивачку, спричинивши цим самим їй легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я.
Рішенням Хустського районного суду від 27 квітня 2010 року, з врахуванням виправлення описки (ухвала Хустського районного суду від 30.09.2010), позов задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 гривень моральної шкоди та 92 гривні судових витрат.
ОСОБА_1 на вказане рішення подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та вважаючи недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В надісланих на адресу апеляційного суду запереченнях на апеляційну скаргу позивачка просила рішення суду залишити без змін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання у визначений час не з’явились повторно. Про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується відповідними повідомленнями про вручення судових повісток (а.с. 76-78). Клопотань про відкладення розгляду справи від апелянта та позивача не надходило. Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до положень ст. 197, ч. 2 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ст. 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
_______________________________________________________________________________________________________
Справа № 22 ц - 4863/2010 номер рядка статистичного звіту:30
Головуючий в першій інстанції –Воло щук О.Я.
Суддя-доповідач – Кожух О.А.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вважав доведеним, що позиваці спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв’язку із протиправною поведінкою відповідача - завдана моральна шкода полягає в постійних погрозах відносно позивачки та членів її сім’ї, викликає в позивачки страх за своє життя та здоров’я, принижує її честь та гідність. 10 червня 2009 року вона перенесла приниження та фізичний біль, відповідач своїми діями тримає її в постійному нервовому напруженні та страху. Позивачка втратила інтерес до життя, боїться виходити на подвір’я, через що намагається весь час сидіти в будинку. Внаслідок неправомірних дій відповідача вона втратила сон, душевний спокій та рівновагу, перервалися нормальні сімейні відносини.
Проте у справі відсутні будь-які докази, які давали б підстави зробити такі висновки - відповідними допустимими доказами не підтверджено того, що позивачка втратила інтерес до життя, боїться виходити на подвір’я та намагається весь час перебувати у будинку, втратила сон, душевний спокій та рівновагу, перервалися нормальні сімейні відносини. Також немає доказів того, що відповідач постійно погрожує позивачці та членам її сім’ї, що викликає в позивачки страх за своє життя та здоров’я, принижує її честь та гідність. Натомість з наданих відповідачем матеріалів вбачається, що його дружина зверталась до органів внутрішніх справ з приводу нанесення їй тілесних ушкоджень сусідами – ОСОБА_2 (а.с. 41-43).
Також не доведено, що внаслідок дій відповідача 10.06.2009 позивачці було спричинено тілесні ушкодження.
Позивачка вказувала, що відповідач кинув в її сторону дерев’яну палку розміром приблизно до двох метрів та діаметром 7 сантиметрів і влучив у неї.
Так, як вбачається з акту судово-медичного дослідження № 315, при огляді судмедекспертом ОСОБА_2 заявила, що подія мала місце 11.06 2009 . У заключенні експерта вказано, що виявлене у ОСОБА_2 тілесне ушкодження – синець поперекової ділянки - виникло внаслідок дії тупих твердих предметів (в множині та не вказано, якими саме предметами могли бути нанесені такі тілесні ушкодження) по ударному механізму дії і може вкладатись в час пригоди, що мала місце 16.06.2009 .
Таким чином, вказане судово-медичне дослідження судова колегія не приймає як доказ нанесення тілесних ушкоджень позивачці відповідачем 10.06.2009.
Судом взято до уваги показання свідків, які є родичами позивачки. Між сім’ями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тривалий час існують неприязні стосунки з приводу меж між земельними ділянками, а тому судова колегія вважає, що показання свідків слід оцінювати критично.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що обставини, які мають значення для справи і які суд вважав встановленими, не доведено належними та допустимими доказами, а отже, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись ст. 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Хустського районного суду від 27 квітня 2010 року – скасувати та ухвалити нове рішення.
У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча Судді: