У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Павліченка С.В., Собослоя Г.Г.
при секретарі - Рогач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та зобов’язання здійснити перерахунок суми кредиту та розміру відсотків, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати недійсним п.п. 1. та 3.3.1 Кредитного договору № 36/08 ЕК у частині надання та сплати відсотків за ним в іноземній валюті з моменту укладення цього договору 16 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ „Укргазбанк” (далі по тексту – Банк) ;
- зобов’язати відповідача здійснити перерахунок суми кредиту та розміру відсотків, які повинен сплачувати ОСОБА_1 за Кредитним договором № 36/08 ЕК від 16.04.08, у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день укладення такого договору.
Позив мотивував тим, що надання кредиту та сплата відсотків за користування ним у іноземній валюті можливе лише у випадку наявності у банку генеральної та індивідуальної ліцензій на здійснення відповідних валютних операції, і укладений договір кредиту без наявності у відповідача таких ліцензій суперечить актам законодавства, які регулюють відповідні правовідносини. Крім того, вважає оспорювані умови договору несправедливими та способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України відповідач покладає на позивача.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вважає, що судом було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказує, зокрема, що судом не було взято до уваги, що наявні у матеріалах справи генеральна банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу видані 22 червня 2009 року, тобто після укладення договору кредиту.
У запереченнях на апеляційну скаргу Банк просив рішення суду залишити без змін.
______________________________________________________________________________________
Справа № 22 – 5064/2010 номер рядка статистичного звіту: 27
Головуючий в першій інстанції – Феєр І.С.
Суддя-доповідач – Кожух О.А.
Апелянт, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки (а.с.83), в судове засідання не з’явився повторно. Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглянула справу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Банку, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 квітня 2008 року між позивачем та Банком було укладено кредитний договір № 36/08 ЕК, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 5000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22% річних терміном з 16 квітня 2008 р. до 15 квітня 2010 р. (а.с.5-6).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що, відповідно до вимог відповідних положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, Банк мав право здійснювати операції з валютними цінностями, оскільки у Банку наявні відповідні ліцензії та дозволи.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та відповідним нормам матеріального права, рішення суду ухвалене згідно із законом.
Так, Відкритому акціонерному товариству акціонерному банку «Укргазбанк», зареєстрованому Національним банком України 21 липня 1993 року, 19 листопада 2001 року було видано банківську ліцензію № 123 на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а.с. 70), та 3 лютого 2004 було видано Дозвіл № 123-2 на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком (а.с.71-72).
Після зміни назви Банку на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” відповідні ліцензії і дозвіл були видані Банку у 2009 році (а.с. 16-18).
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції обставини справи встановлені повно й правильно, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для скасування рішення - немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а правильне по суті і справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних підстав. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 вересня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча: Судді: