Справа № 2-5543/2010р.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

   25 жовтня 2010 року                                  Луцький міськрайонний суд Волинської області

 в складі: головуючого-судді  Савицької Н.В.

при секретарі: Загородній О.А.

з участю: позивачки –ОСОБА_1

відповідача –ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2  про поділ майна подружжя. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2001 р. по 12.03.2009 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі.

За час спільного подружнього життя сторони за спільні кошти придбали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1.          

Вважає, що спірне приміщення є спільною сумісною власністю, а тому просить суд, визнати за нею та відповідачем ОСОБА_2 право власності на даний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та земельну ділянку розміром 0,15 га, які знаходяться в АДРЕСА_1 по Ѕ за кожним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримала з підстав в ній зазаначених. Просила суд, позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти його задоволення .  

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку що позов підставний та підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи,  сторони з 2001 р. по 12 березня 2009 р. перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 12.03.2009 р.  (а.с.       )

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо ) самостійного заробітку ( доходу ).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

Як вбачається з договорів купівлі-продажу та державних актів житлового будинку та земельної ділянки від 28.12.2002 року, сторони являються власниками спірного майна. (а.с. 12, 13 ).

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку сторони придбали за рахунок спільних коштів за час спільного подружнього життя.  

Отже, спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка, на підставі п. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України, належать сторонам на праві  спільної сумісної власності.

Згідно  п. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.    

Підстав для відступу від начала рівності часток подружжя, судом не встановлено і сторони в суд таких доказів не надали.

Отже, сторонам належить кожному по Ѕ частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, які знаходяться по АДРЕСА_1, а тому, позов слід задовольнити.

Керуючись,ст.ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України.ст.60, 69-71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 22,28 КпШС України, ст.ст. 364, 367, 368, 369, 370, 372 ЦК України,  суд, -

 В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на:  

Ѕ за кожним частин житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 28.12.2002 року;  

Ѕ  частину земельної ділянки площею 0,15 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (0,12 га.) та ведення особистого селянського господарства (0,03 га.) згідно державних актів на земельну ділянку від 09.01.2004 року, державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.01.2004 року.

Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом десяти з дня його проголошення.

       Суддя Луцького міськрайонного суду                                                           Н.В. Савицька

                      Справа № 2-5543/2010р.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

(вступна та резолютивна частини)  

  25 жовтня 2010 року                                  Луцький міськрайонний суд Волинської області

 в складі: головуючого-судді  Савицької Н.В.

при секретарі: Загородній О.А.

з участю: позивачки –ОСОБА_1

відповідача –ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

      Керуючись,ст.ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України.ст.60, 69-71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 22,28 КпШС України, ст.ст. 364, 367, 368, 369, 370, 372 ЦК України,  суд, -

 В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на:  

Ѕ за кожним частин житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 28.12.2002 року;  

Ѕ  частину земельної ділянки площею 0,15 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (0,12 га.) та ведення особистого селянського господарства (0,03 га.) згідно державних актів на земельну ділянку від 09.01.2004 року, державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.01.2004 року.

Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом десяти з дня його проголошення.

       Суддя Луцького міськрайонного суду                                                           Н.В. Савицька