Справа № 33-455/10
Категорія: п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" Головуючий суду першої інстанції: Чабанова - Губарева Н.В.
Головуючий апеляційного суду: Гребенюк В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Апеляційний суд Миколаївської області
в складі:
Головуючого судді Гребенюк В.І.
При секретарі судового засідання Пінчуку О.І.
За участю прокурора Вільчака І.Д.
Захисника ОСОБА_2
Особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності ОСОБА_3
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2010 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, що має вищу юридичну освіту, холостого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 -
притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення спеціального обмеження., передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно постанови судді, 22.07.2009 року ОСОБА_3, обіймаючи посаду начальника чергової частини Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, будучи 07.04.2009 року звільненим від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, під час оформлення права на доступ до секретної інформації, відповідаючи на питання, які пропонуються для оформлення допуску до державної таємниці (передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1561 від 02.10.2003 року із змінами та доповненнями від 14.01.2009 року щодо Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях), зазначив, що до кримінальної відповідальності він не притягувався, тобто надав недостовірну інформацію про не притягнення його до кримінальної відповідальності, чим порушив спеціальне обмеження, щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави, передбачене п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на не належне відображення в постанові його пояснень.
Твердить, що отримавши для заповнення анкету, вказав, що не притягувався до кримінальної відповідальності, оскільки відповідно дір постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.04.2009 року був звільнений від кримінальної відповідальності і, відповідно до ч. З ст. 88 КК України, визнається особою, яка не має судимості.
Вважає, що судом було проігноровано положення ст. 1 ЗУ "Про боротьбу з корупцією" щодо поняття корупції, мотивуючи тим, що в постанові не вказано які блага, послуги, пільги або інші переваги він отримав в наслідок цього правопорушення.
Крім того твердить, що на момент розгляду справи скінчився тримісячний строк притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачений ч. З ст. 38 КУпАП, посилаючись на складання ним анкети 22.07.2010 року, яка одразу була перевірена керівництвом РСС Центрального РВ ММУ УМВС України в
Миколаївській області.
Заслухавши апелянта ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, прокурора Вільчака І.Д. про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного правопорушення та законність постанови судді, вивчивши матеріали справи, суд вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 21.06.2010 року обіймав посаду начальника чергової частини Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, і був особою, уповноваженою на виконання функцій держави (11).
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.04.2009 року ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 362 КК України, у зв'язку із зміною обстановки (а. с. 22).
22.07.2010 року під час оформлення права на доступ до секретної інформації, відповідаючи на питання, які пропонуються для оформлення допуску до державної таємниці, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1561 від 02.10.2003 року із змінами та доповненнями від 14.01.2009 року щодо Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях), ОСОБА_3 у відповіді на питання № 15 зазначив, що до кримінальної відповідальності він не притягувався (а. с. 14-18).
Сам апелянт ОСОБА_3 не заперечує вищезазначених фактів.
За таких обставин, суддя прийшов до вірного висновку про порушення ОСОБА_3 спеціального обмеження, щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави, передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Доводи апелянта ОСОБА_3 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", з посиланням на ст. 1 ЗУ "Про боротьбу з корупцією" щодо поняття корупції та відсутність вказівки, які блага, послуги, пільги або інші переваги він отримав в наслідок цього правопорушення, необгрунтовані, оскільки ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності не за вчинення корупційного діяння, а за порушення спеціальних обмежень встановлених дія осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямованих на попередження корупції, а саме, спеціального обмеження з числа передбачених п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Твердження апелянта та його захисника щодо відсутності умислу на надання недостовірної інформації та помилковість вказаної вище відповіді ОСОБА_4 на питання № 15 анкети внаслідок недосить чіткого розуміння суті поставленого питання та з посиланням на відсутність у нього судимості відповідно до ч. З ст. 88 КК України, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 має вищу юридичну освіту, закінчивши у 2008 році Одеську національну академію за прокурорсько - слідчою спеціалізацією.
Питання № 15 вищевказаної анкети ОСОБА_5 від 22.07.2010 р. має чітко визначене формулювання щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності із пропозицією зазначити статтю (статті) відповідного кодексу, а також ким, коли та яке рішення прийнято по кримінальній справі.
Тобто, вказане питання жодним чином не містить навіть натяку на зазначення даних про судимість. Навпаки, чітко пропонується особі, в даному випадку ОСОБА_3, який має повну вищу освіту і на той момент обіймав певну посаду в органах внутрішніх справ, зазначити відомості про притягнення до кримінальної відповідальності та відомості ким, коли та яке рішення прийнято по кримінальній справі.
Крім того, ОСОБА_5, як він пояснював в судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій, достовірно знав про порушення щодо нього 05.02.2009 року кримінальної справи за ч. 1 ст. 362 КК України та про звільнення його від кримінальної відповідальності постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.04.2009 року.
Однак, дану інформацію у відповіді на питання № 15 анкети не зазначив і відсутні підстави вважати вказане помилкою або нерозумінням суті цього питання та ненавмисність ненадання достовірної інформації щодо притягнення його до кримінальної відповідальності з огляду на вищу освіту та займану ОСОБА_3
посаду на той момент.
Безпідставні також і твердження апелянта про сплив передбаченого ч. З ст. 38 КУпАП строку притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. З ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення не може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
При цьому, триваючим правопорушенням є таке правопорушення, яке триває на протязі невизначеного часу і є закінченим з моменту його виявлення, що пояснюється характером таких правопорушень.
З огляду на те, що оформлення права на доступ до секретної інформації, оформлення допуску до державної таємниці, передбачене постановою Кабінету Міністрів України № 1561 від 02.10.2003 року із змінами та доповненнями від 14.01.2009 року щодо Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що відбувається тільки за згодою певної особа, потребує певного часу для перевірки всіх наданих цією особою даних, моментом виявлення вказаного порушення є отримання начальником БКОЗ уСБу України в Миколаївській області 17.08.2010 року документальних даних за вх. № 1604 щодо порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи за ч. 1 ст. 362 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності за вказаний злочин в зв'язку із зміною обстановки постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.04.2009 року (а. с. 20).
За таких обставин, початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення починається саме з цієї дати - 17.08.2010 року, як дати виявлення правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією" адміністративне стягнення за корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, може бути накладено не пізніш як через шість місяців з дня його вчинення.
Тому, суддею не порушений встановлений ч. З ст. 38 КУпАП та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією" строк для накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин, постанова судці с законною і обґрунтованою, і відсутні підстави для її скасування та закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу порушення спеціального обмеження, передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" у спосіб, зазначених апелянтом в апеляції.
Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення спеціального обмеження, передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області Гребенюк В.І.