Справа № 2-а-2254/10

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року                                 Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді – Глібко О.В., при секретарі – Гарбуз О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2007 року до 31.12.2009 року, посилаючись на те, що вона є дитиною війни і згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1V від 18 листопада 2004 року з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просив суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що у відповідності до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання з 01 січня 2006 р. щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України ?ро соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, суд відповідно до ст. 122 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд в порядку письмового провадження.  

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав. Судом встановлено, що в 2009 році позивачка ОСОБА_1 вже зверталась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в якому просила перерахувати та виплатити на її користь щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007 року. 09.11.2009 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, в складі головуючого судді Зябрової О.Г., була винесена постанова по справі 2-а-3342/09 за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, позовні вимоги задоволені частково, та відповідно до постанови зобов’язано управління провести перерахунок і виплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Таким чином, фактично, позивач – ОСОБА_1 вдруге звернулася до суду із тими ж самими вимогами. Виходячи із викладеного, суд відмовляє позивачці в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, т.я. за даний період часу вже постановлено судове рішення.    

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу З Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 р. та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008  р. УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 р., тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. задоволенню не підлягають.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни".

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення ?ро Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Суд відхиляє позицію відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни". Таким чином, зважаючи на вік позивача і всі інші обставини справи, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни".

З урахуванням викладеного, що відповідач не нараховував і не сплачував позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, то суд визнає протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському  районі м. Харкова по невиконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та з 22.05.2008 року приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача в 2007-2009 роках на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії. Для захисту прав позивача суд зобов’язує  управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському  районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова про зобов’язання вчинення дій задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському  районі м. Харкова по невиконанню з 22.05.2008 року приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача в 2008-2009 роках на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському  районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 по 31.12.2009 року з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Зобов’язати фінансовий орган – управління державного казначейства у Орджонікідзевському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, помилково сплачену суму за інформаційно-технічний розгляд справи – сплачений рахунок 09.09.2010  року у філії Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» 37  грн.  ( квитанція платіж №90 сума 37 грн. від 09.09.2010 року).

 Зобов’язати фінансовий орган – управління державного казначейства у Орджонікідзевському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1,  сплачену нею суму судового збору – державне мито у розмірі 5 грн. 10 коп. за квитанцією  філії Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» від 09.09.2010  року   ( квитанція платіж №89 сума 8 грн.50 коп. від 09.09.2010  року).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя:        

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

61007, м. Харків, пр. Орджонікідзе, б. 7, тел. 93-30-64

Вих. № 2-а-2254/10/Гл-30 від ____________.2010 р.

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

 Орджонікідзевський районний суд м. Харкова надсилає копію постанови від 16.11.2010 року.

Додаток: копія постанови та три оригінали квитанцій, всього на 3-х арк.

Суддя

Орджонікідзевського

районного суду м. Харкова                             О.В. Глібко

вик. пом. судді Вакуленко О.Г.

в 2-х прим.,

Тел. 94-17-78

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

61007, м. Харків, пр. Орджонікідзе, б. 7, тел. 93-30-64

Вих. № 2-а-2254/10/Гл-30 від ____________.2010 р.

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

 Орджонікідзевський районний суд м. Харкова надсилає копію постанови від 12.11.2010 року.

Додаток: копія постанови та три оригінали квитанцій, всього на 3-х арк.

Суддя

Орджонікідзевського

районного суду м. Харкова                             О.В. Глібко

вик. пом. судді Вакуленко О.Г.

в 2-х прим.,

Тел. 94-17-78