Справа № 2А-6350/2010 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                        УКРАЇНИ

«20» грудня 2010 року                                              м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

            головуючого судді:                 Супрун М.Ю.

            при секретарі                       Антуль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по день розгляду справи, як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

    У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по день розгляду справи, як дитині війни.

    Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», так як народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і на 02 вересня 1945 року, на час закінчення Другої світової війни, їй не виповнилося 18 років. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їй з 01 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області зазначену допомогу не нараховувало їй згідно до закону та не виплатило. Просила визнати неправомірною бездіяльність щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по день розгляду справи, як дитині війни.

    Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

    Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

    Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час  закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менш 18 років.  

    Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 01 жовтня 1994 року та перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області. ( а. с. 6)

    Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4,  що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом  Верховної Ради України з питань бюджету.

    З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  

    Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.

    Відповідно до ст. 152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

    Таким чином, з 09 липня 2007 року  ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.

    На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

    Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

    ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з однім із законів. Згідно зазначеного Закону учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки ВВВ, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасника війни – на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. діяв правомірно.

    Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення підпункту 2 п. 41 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

    Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008  р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

    Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

    Статтею 58 ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.20007 р. був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня-470 грн, з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.

    За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стосовно позовних вимог позивача про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни  за період з 01 січня 2010 року по день розгляду справи, тобто 20 грудня 2010 року, то суд вважає за необхідне задовольнити вказану частину позовних вимог з таких підстав. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 року, чинний до теперішнього часу) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком. Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказані норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році та за минулий період 2010 року не скасовували та не змінювали. Отже, нарахування та виплата у 2009 році та за минулий період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік” від 20 жовтня 2009 року, прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність, в перерахунку на місяць становить: з 01 січня 2010 року – 695 гривень, з 01  квітня 2010 року - 706 гривні.

    Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку  спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів , зокрема визначених Законом «Про соціальний захист дітей війни».

    Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану  з реалізацією  права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.    

    Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Отже, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

    На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3,8,19,22,75,83,92 Конституції України, статтями 8, 9, 10,11,71,88,158,159,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( 3551-12), Закону України «Про соціальний статус дітей війни» Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року, суд  

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 20 грудня 2010 року, як дитині війни -  задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 20 грудня 2010 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 20 грудня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

    У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

    На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ