СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 листопада 2007 року | Справа № 2-23/19087-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Муссурі Анатолій Вікторович, довіреність №12 від 09.11.07;
Майданик Петро Андрійович, довіреність №11 від 09.11.07;
відповідача: Єльцов Вадим Валерійович, довіреність №44/100 від 25.05.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 13.08.2007 у справі № 2-23/19087-2006А
за позовом Дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" (вул. Жидкова, 76,Сімферополь,95001)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання незаконним та скасування акту перевірки та податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 13.08.2007 у справі №2-23/19087-2006А позов Дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" задоволено частково. Визнані незаконними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 18.08.2006 року №0011461502/0, №0011451502/0 та від 27.10.2006 року №0011461502/1, №0011451502/1 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум податкових зобов’язань. В решті у позові відмовлено.
Постанова суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог мотивована тим, що податкова інспекція не вправі була самостійно без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі податкова інспекція посилається на пункт 7.7 Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
У судовому засіданні 20.11.2007 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки податковою інспекцією в апеляційній скарзі наведено доводів щодо неправомірності постанови суду першої інстанції лише у частині задоволення позовних вимог, тому судова колегія вважає за доцільне переглянути постанову у межах апеляційної скарги.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2006 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим було проведено перевірку дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" з питання своєчасності розрахунків з бюджетом. По результатах перевірки був складений акт №4497/15-2 від 31.07.2006 року.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, порушення граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов’язань із збору за геологорозвідувальні роботи, з податку на додану вартість та із збору за спеціальне водокористування.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.08.2006 року:
- №0011461502/0 про застосування штрафу в розмірі 10% у сумі 5732,42 грн. за затримку на 23 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із збору за спеціальне водокористування в розмірі 57324,20 грн.;
- №0011451502/0 про застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 393,04 грн. за затримку на 56 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із збору за спеціальне водокористування в розмірі 1965,00 грн.
Позивачем зазначені повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим у порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
По результатах оскарження рішенням Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №43631/10/25-0 від 27.10.2006 року скаргу позивача було залишено без задоволення, а відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 27.10.2006 року №0011461502/1, №0011451502/1.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Підпунктом 17.17 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на пункт 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. У зв’язку з зазначеним податкова інспекція вважає правомірним зарахування коштів, сплачених за поточними податковими зобов’язаннями, на погашення податкового боргу, що виник раніше.
Податковою інспекцію не було прийнято до уваги те, що дані штрафні санкції були нараховані за період з 14.02.2005 року до 19.09.2005 року, тобто у період оскарження до господарського суду Автономної Республіки Крим податкового повідомлення-рішення №00109623301/3 від 20.01.2005 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7500,00 грн., про що свідчить ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.08.2005 року. Матеріалами справи підтверджено, що сума податку на додану вартість в розмірі 7500,00 грн. була сплачена позивачем 19.09.2005 року в загальній сумі 11050,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2005 року №229.
Погашення заборгованості позивача за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість перед бюджетом підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість та платіжними дорученнями про сплату сум, які вказані в податкових деклараціях за 2005 рік.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу України” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
З аналізу норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації №37 від 12.05.1994 року, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи.
Пунктом 5.3 зазначеної Інструкції встановлено, що при обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідачем безпідставно не враховувалось призначення платежів, визначене позивачем у платіжних документах, та неправомірно перераховувались кошті, сплачені позивачем, на погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше. Більш того нормами Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачені повноваження органів державної податкової служби щодо застосування засобів примусового погашення податкового боргу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, судова колегія вважає недоведеним факт несвоєчасності сплати позивачем сум узгодженого податкового зобов’язання, тому безпідставним є застосування до дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2007 у справі № 2-23/19087-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді