Справа № 2-а-3217/10

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 грудня 2010 року                                                Жовтневий районний суд

                          м. Дніпропетровська

     У складі:

     Головуючого            – судді Мазниці А.А.

     При секретарі       – Ковальській Т.Г.

     За участю:

Адміністративного позивача                 – ОСОБА_1

Представника адміністративного відповідача       – Терещенка О.Ю.

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, стягнення суми, -

  ВСТАНОВИВ:  

      У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 1 та інваліда 3 групи, а також одночасно має статус ветерана війни – інваліда війни 3 групи. Наявність таких статусів дає йому право на отримання разової щорічної допомоги до 05 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, втім фактично такі виплати були здійснені у 2010 р. відповідачем у значно меншому розмірі, що позивач вважає необґрунтованим. З урахуванням викладеного просив суд визнати зазначені дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача відновити право позивача та у подальшому виплачувати  йому спірні виплати у розмірі, визначеному законом, та стягнути з відповідача на його користь недоплату у загальному розмірі 7.527, 00 грн.

     У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав з викладених у позові підстав.

     Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позову та відповідність оскаржуваних дій відповідача вимогам законодавства.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також є інвалідом третьої групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та одночасно ветераном війни – інвалідом війни третьої групи (а.с. 13, 14).

У 2010 р. щорічна разова грошова допомога, передбачена ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була виплачена позивачеві у розмірі 800, 00 грн., щорічна разова допомога на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була виплачена позивачеві у розмірі 90, 00 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.  

Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни третьої групи  виплачується щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” позивач як інвалід ІІІ групи має право на отримання щорічної допомоги у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Оскільки оспорювані дії відповідача зазначеним положенням закону не відповідають, а також останні мають вище юридичну силу відносно підзаконних актів, на які послався представник відповідача,  суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, за виключенням вимог, що стосуються майбутніх періодів, оскільки у них право позивача станом на час розгляду справи не порушене, а отже захисту не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -

  ПОСТАНОВИВ:  

 Позов   – задовольнити частково.   

Дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги, передбаченої ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та щорічної разової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірах, менших від належного   – визнати незаконними.   

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги, що була виплачена ОСОБА_1 у 2010 р., виходячи з її розміру, визначеного ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між належною та фактично виплаченою сумами.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську здійснити перерахунок щорічної разової допомоги на оздоровлення, що була виплачена ОСОБА_1 у 2010 р., виходячи з її розміру, визначеного ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між належною та фактично виплаченою сумами.  

У задоволенні решти позовних вимог   – відмовити.  

  Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не буде подана.  

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи.  

  Апеляційна скарга подається протягом десяти днів після проголошення постанови, а у випадку проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .  

  Суддя                                              А.А. Мазниця