Справа № 22ц-6805/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Стадника І.М.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 24 грудня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В..
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 19 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Некрасівської сільської ради про визнання незаконними дій сільської ради, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання не чинити перешкод в установленні межової споруди, зобов'язання привести у попередній стан межову споруду, -
В с т а н о в и л а :
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, Некрасівської сільської ради про визнання незаконними дій сільської ради, про зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання не чинити перешкод в установленні межової споруди, зобов'язання привести у попередній стан межову споруду.
Ухвалою Вінницького районного суду від 8 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху і надано позивачеві строк для усунення недоліків заяви.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною і повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду і передати справу до суду першої інстанції для розгляду за правилами цивільного судочинства.
Зазначила, що ухвалу суду вважає незаконною, через порушення судом норм процесуального права.
У судовому засіданні позивач підтримала апеляційну скаргу.
Відповідач ОСОБА_3 заперечили апеляційну скаргу, просить її відхилити, а ухвалу суду залишити в силі.
Представник відповідача Некрасівської сільської ради не надав письмових заперечень і не з'явився у судове засідання.
Колегія суддів заслухавши пояснення сторін у межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції залишив без руху позовну заяву ОСОБА_2 із тих підстав, що позивач в одній позовній заяві об'єднала кілька позовних вимог, які підлягають до розгляду за правилами різних видів судочинства: цивільного і адміністративного, а також у позовній заяві не зазначено доказів, які підтверджують кожну з обставин, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог та не зазначено відповідачем ОСОБА_5 і її місце проживання, до якої позивач ставить свої вимоги. На виконання вимог ухвали суду про залишення без руху позивач подала письмове клопотання про розгляд позовної заяви в порядку цивільного судочинства. Оскільки позивач у наданий судом термін не усунула зазначених недоліків позову, суд визнав заяву неподаною і повернув позивачеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справі не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів.
Таким зверненням цивільний процесуальний кодекс України визначає позов, який згідно вимог статті 118 ЦПК України пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється і передається визначеному судді.
За правилами статті 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі і повинна в собі містити, зокрема: ім'я відповідача, його місце проживання, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Із поданої ОСОБА_2 заяви вбачається, що вона не відповідає цим вимогам, а саме: позивач не зазначила всіх відповідачів, до яких вона заявляє свої вимоги, зокрема: позивач просить зобов'язати ОСОБА_5 додержуватися вимог земельного законодавства і не чинити їй перешкод у встановленні межових знаків, але ОСОБА_5 вона не зазначила відповідачем; також позивач не зазначила зміст позовних вимог і не зазначила у заяві доказів в обгрунтування кожної зазначеної нею обставини.
Крім цього, частина 2 статті 118 ЦПК України надає позивачеві право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.
А стаття 16 ЦПК України не допускає об'єднання в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту позовних вимог, викладених ОСОБА_2, вбачається, що вона просить визнати незаконними дії Некрасівської сільської ради та зобов'язати Некрасівську сільську раду до вчинення певних дій.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здісненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 6 ст. 3 КАС України адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Стаття 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України під адміністративною справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України являється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи із таких вимог адміністративного судочинства, зазначені позовні вимоги ОСОБА_2 мають розглядатися у порядку адміністративного судочинства, а не цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимог, визначених статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що суд постановляє ухвалу.
Із матеріалів позову вбачається, що позивач отримавши вчасно ухвалу суду про залишення її без руху, не виконала вимог, визначених статтею 119 ЦПК України, а на виконання ухвали суду надіслала письмове клопотання про розгляд позовної заяви в порядку цивільного судочинства (а. с. 12-14).
Оскільки позов пред'являється лише шляхом подання до суду першої інстанції позовної заяви, а не клопотання, і позивач не усунула зазначених в ухвалі суду від 8 листопада 2010 року недоліків позову та не виконала вимог статті 119 ЦПК України, така заява судом першої інстанції вірно визнана неподаною і повернута позивачеві.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому на підставі п. 1 ст. 312 ЦПК України вона не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 19 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :