Справа  № 22ц-6548/2010 р.                       Рішення ухвалено під головуванням  

Категорія  48                                                                   Короля О.П.  

Доповідач Матківська М.В.  

  У Х В А Л А  

Апеляційного суду Вінницької області  

від 6  грудня  2010 року  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  Вінницької області в складі :  

Головуючого : Матківської М.В.  

Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.М.  

При секретарі : Сніжко О.А.  

За участю : сторін – ОСОБА_2, ОСОБА_3  

  розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_3  

на   рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 жовтня 2010 року по справі  за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -  

В с т а н о в и л а :  

У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 гр. щомісячно.  

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 жовтня 2010 року позов задоволено частково.  

Стягнуто із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі  500 гр. щомісячно, які підлягають індексації, на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи стягнення з 12 липня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.  

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір 51 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр.  

Рішення суду в межах суми аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення суду в частині розміру аліментів на утримання дитини, виходячи із мінімальної межі, встановленої законом, тобто  30 % від мінімального прожиткового рівня для дитини даного віку в судові витрати покласти на позивача.  

Зазначив,  що рішення суду є необгрунтованим через порушення судом норм процесуального права.  

У судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу.  

Позивач заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити, оскільки вона є безпідставною, а законне рішення суду залишити без змін.  

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.  

Суд першої інстанції встановив, що від зареєстрованого 16 листопада 2007 року між сторонами шлюбу, вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження,  яка знаходиться на утриманні матері і батьком якої являється відповідач по справі ОСОБА_3, який добровільно не надає матеріальної допомоги на її утримання, яку зобов'язаний і може надавати.  

Врахувавши позиції сторін та вимоги сімейного законодавства суд стягнув з відповідача аліменти на утримання дитини  у сумі 500 гр. в місяць.  

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим  є рішення, ухвалене на основі  повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ст. 181 СК України).  

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України.  

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються  на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).  

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.  

По справі встановлено, що відповідач, являючись батьком малолітньої дитини, не виконує обов'язок по її утриманню.  

Із пояснень відповідача вбачається, що він тимчасово не працює, на даний час знаходиться в процесі пошуку, являючись безробітним – з 28 жовтня 2010 року перебуває на обліку у центрі зайнятості  (довідки не надав), будучи повнолітнім, працездатним, здоровим (доказів хворобливого стану не надав) і відповідно до свого матеріального становища не може щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 500 гр. на утримання дочки.  

Відповідно до ст. 184 СК України  якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий  дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.  

Судом враховано вимоги ст. 182 СК України: стан здоров'я і задовільне матеріальне положення малолітньої дитини; задовільний стан здоров'я (вік 27 років, працездатний, не перебуває на обліку в службі зайнятості населення, у серпні 2008 року – через два місяці після народження дитини звільнився із постійного місця роботи за власним бажанням і не працевлаштувався до цього часу) та задовільне матеріальне становище відповідача, відсутність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, до яких суд відносить також те, що позивач по справі, являючись матір'ю малолітньої дитини двохрічного віку, на даний час не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за нею до досягнення нею трьохрічного віку, та інші обставини.  

Отже, з урахуванням таких обставин по справі суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі по 500 гр. щомісячно на утримання дитини.  

Враховуючи такі обставини колегія суддів вважає, що  рішення суду першої інстанції є законним й обгрунтованим, тому не підлягає до  скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки її доводи є необгрунтованими і спростовуються вищенаведеним.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -  

У х в а л и л а :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.  

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 жовтня 2010 року залишити без зміни.  

Ухвала набирає законної сили  з моменту проголошення.  

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом  двадцяти днів.  

Головуючий : /підпис/  

  Судді : /підписи/  

Копія вірна :