Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-13053 2010 р.                           Головуючий у 1-й інстанції – Галаган О.В .

Категорія –                                                                              Доповідач – Авраменко Т.М.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23 грудня 2010 року колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

            головуючої судді : Авраменко Т.М.

                                суддів : Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.

                  при секретарі : Слюсаренко Н.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу  Кіровського районного суду  м. Кіровограда  від  27 липня 2010  року.

       Заслухавши доповідача,дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

      В квітні 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»  звернулося в суд з позовом до позичальника ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 58816,07 доларів США.

         Ухвалою від 12 травня 2009 року відкрито провадження в цивільній справі.

         В липні 2010 року позивач  подав заяву про  забезпечення позову та передачу  предметів застави на зберігання банку шляхом вилучення у позичальника, а також у поручителя ОСОБА_1 автомобіля.

         Ухвалою Кіровського районного суду  м. Кіровограда  від  27 липня 2010  року заява про забезпечення позову задоволена: передано на зберігання банку шляхом вилучення у ОСОБА_2 предметів застави трьох автомобілів, також передано на зберігання банку шляхом вилучення у ОСОБА_1 предмету застави належного йому автомобіля «РЕНО».

        В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу, яка ухвалена з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що договір застави є нікчемним та недійсним, оскільки договір мав місце 26 грудня 2007 року, а посвідчувався 25 грудня 2007 року. Він є фізичною особою-підприємцем, а вилучений автомобіль - єдиним джерелом для забезпечення матеріального існування його сім’ї. Заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності. Крім того, в ухвалі відсутні підстави та мотивація прийняття рішення про вилучення автомобіля і передачі його банку на зберігання.

          В засідання апеляційного суду сторони не прибули,  про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.70-71).

            Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до ч.1 і ч.5 ст.153 ЦПК України  заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, і про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

            Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України ).

            З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір  про виконання позичальником та поручителем умов кредитного договору, заборгованість по якому становить 58816,07 доларів США , спір розглядається в суді з квітня 2009 року, заборгованість по кредиту не погашається. Для виконання  умов кредитного договору поручителем передано в заставу автомобіль «Рено».

               За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано прийнято ухвалу про забезпечення позову шляхом передачі автомобіля, який є заставним майном.

              Крім того, відповідно до ч.2 ст.154 ЦПК України у разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві, клопотання про зміну виду забезпечення відповідачем не подано.

           Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2010 року позов банку про звернення стягнення на предмет застави задоволено, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1. про визнання договору застави недійсним відмовлено (а.с.77).

           Актом від 05 жовтня 2010 року підтверджується факт передачі майновим поручителем ОСОБА_1 заставного автомобіля представникам банку та доручено його реалізацію для погашення заборгованості по кредитному договору (а.с.78), акт складено не в порядку виконання ухвали суду про забезпечення позову.

            Наведене свідчить, що в межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування ухвали суду не встановлено. Відповідачем ОСОБА_2 ухвала суду про забезпечення прозову не оскаржена.

          Керуючись п.1 ч.2  ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314,ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                  У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

    Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Кіровського районного суду  м. Кіровограда  від  27 липня 2010 року щодо забезпечення позову за рахунок майна ОСОБА_1 залишити без зміни.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча  суддя :

                       судді: