Судове рішення #12817446

Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-13096  2010 р.                   Головуючий у 1-й інстанції – Дьомич Л.І.

Категорія – 51,52 ,53                                                      Доповідач – Авраменко Т.М.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                           головуючої судді –  Авраменко Т.М.

                        суддів  – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.

            при секретарі –  Чернезі М.М.

за участю позивача та представників відповідача

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Об’єднання житлово-будівельних кооперативів м. Кіровограда на рішення Кіровського  районного  суду м. Кіровограда від 18 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Об’єднання житлово-будівельних кооперативів м. Кіровограда про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

          Заслухавши доповідача, пояснення  осіб, які прибули в судове засідання дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

        В травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом  до   Об’єднання житлово-будівельних кооперативів м. Кіровограда про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що з 03 жовтня 2006 року працював у відповідача слюсарем-сантехніком. Заробітну плату йому виплачували не в повному розмірі, тому він двічі звертався в суд з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі. Також звертався зі скаргами на невиплату зарплати, невиконання рішення суду в державну інспекцію праці та прокуратуру.

Як наслідок його звернень за захистом свого права на оплату праці, наказом № 24  від 22 квітня 2010 року був звільнений з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Вважає своє звільнення незаконним  з тих підстав, що прогулу він не допустив.

Просив поновити на роботі слюсаря-сантехніка, стягнути за час вимушеного прогулу середній заробіток, відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2010 року позов задоволено частково. Суд дійшов висновку, що факт прогулу не доведено  і звільнення позивача з посади  проведено з порушенням  вимог чинного законодавства про працю.

Позивача поновлено на посаді слюсаря-сантехніка, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9537 грн.16 коп. В позові про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

                                                                                                                                            2

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неналежно оцінив докази, що  призвело до неправильного вирішення справи.

В засіданні апеляційного суду представники відповідача  підтримали доводи апеляційної скарги, а позивач просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

    Колегія суддів вважає,   що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1  ст.308 ЦПК України).

          Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня)  без поважних причин.

           Матеріалами справи підтверджується, що позивач наказом № 24 від 22 квітня 2010 року був звільнений з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України.  В наказі не зазначено, коли скоєно прогул та в чому він полягав (а.с.5).

Відповідно до роз’яснень, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 з наступними змінами „Про практику розгляду судами трудових спорів”, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

            З актів від 22 квітня 2010 року та доповідних (а.с.21-30) вбачається, що ОСОБА_1 21 квітня 2010 року прийшов на роботу о 8 год.20 хв., тобто запізнився на роботу на 20 хвилин, та не виконав роботи по вул.50 років Жовтня,6, вул.50 років Жовтня,8, вул.Комарова,3 та вул.Комарова,15. Відомості про дату та час відсутності на роботі позивача в зазначених актах відсутні.

            Свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, допитані судом першої інстанції, пояснили, що вони особисто не знають, чи був  позивач на роботі 21 квітня, акти складалися не в їх присутності, вони їх підписали 22 квітня. Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що 21 квітня 2010 року позивач виконував ремонтні роботи в квартирі №51 та перевіряв за його заявкою підвали будинку на пл. Дружби народів.

            Відповідачем не доведено, що заявка на ремонт по вул. Комарова, яка надійшла 21 квітня 2010 року в 11 год.45 хв.(а.с.26) передавалася на виконання позивачу ОСОБА_1.

                                                                                                                                                     

          За таких обставин суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку, що відповідач не надав  достовірних доказів відсутності позивача на робочому місці більше трьох годин без поважних причин і  доводи апеляційної скарги  такого висновку суду не спростовують.

       

                                                                                                                                                      3

        Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись  п.1 ч.1 ст.307,ст.308,ст.313,п.1 ч.1 ст.314,ст.315 ЦПК України, колегія суддів , -

                                                                 У Х В А Л И Л А:

           Апеляційну скаргу Об’єднання житлово-будівельних кооперативів м. Кіровограда відхилити, а рішення Кіровського  районного  суду м. Кіровограда від 18 листопада 2010 року залишити без зміни.

                 

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого суду спеціалізованого України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

                Головуюча  суддя:

                                     судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація