Справа № 22ц-14502/2010р.               Головуючий в 1 інстанції: Фастовець В.М.  

Категорія_________                                       Доповідач: Коротенко Є.В.                                                                                                                            

  У Х В А Л А  

Іменем  України  

21 грудня 2010 року            

Судова колегія судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого –  судді Коротенка Є.В.

суддів- Заіка В.В., Гаврилюка В.К.

при секретарі – Давиденко К.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”  на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26.08.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до  Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”  про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та зобов’язання скасувати і повернути попередній рівень відсоткової ставки за кредитним договором ,

  встановила:  

Позивачка звернулась до суду із вказаних позовом, в якому вказала що 28.11.2007 року між нею та відповідачем був укладений договір кредиту, згідно з умовами якого вона за користування кредитом сплачувала 15 % річних. У серпні 2008 року відповідач в односторонньому порядку без будь-яких повідомлень підвищив відсоткову ставку.

Просить визнати таке підвищення відсоткової ставки незаконним та зобов'язати відповідача повернути відсоткову ставку на рівень на день укладення договору.

Рішенням  Лисичанського міського суду Луганської області від 26.08.2010 року вказані позовні вимоги ОСОБА_2 до  ЗАТ КБ „ПриватБанк”  були задоволені частково, суд визнав дії  ЗАТ КБ „ПриватБанк” по підвищенню процентної ставки за кредитним договором № LGY0GI0000001882 від 28 листопада 2007 року, укладеного між  ОСОБА_2 і з акритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк”, незаконними.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 до  ЗАТ КБ „ПриватБанк” суд відмовив.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2 до  ЗАТ КБ „ПриватБанк” відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним   є  рішення,  яким  суд,  виконавши  всі  вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим  є  рішення,  ухвалене  на  основі  повно  і всебічно  з'ясованих  обставин,  на  які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених  тими  доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Із матеріалів справи убачається, що  28.11.2007 року між позивачкою та відповідачем був укладений  кредитний договір № LGY0GI0000001882 , згідно з п.1.1 якого ОСОБА_2 повинна була сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 15 % річних. У серпні 2008 року  ЗАТ КБ „ПриватБанк”  в односторонньому порядку без будь-яких повідомлень підвищив відсоткову ставку до 25,06 %, а пізніше – до 30 % річних.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Пункт 8.9 кредитного договору № LGY0GI0000001882 дійсно надає кредитору (ЗАТ КБ „ПриватБанк”) право змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення. Але вказаний пункт договору встановлює чітко визначений порядок збільшення розміру відсоткової ставки за договором.

Так,  прийнявши рішення про збільшення розміру відсоткової ставки за договором, кредитор не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повинен повідомити позичальника про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки,   шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа   за адресою позичальника, що вказана у договорі, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив кредитору при зміні адреси.  

Такий новий розмір відсоткової ставки за договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні кредитору до позичальника, без укладення сторонами відповідної додаткової угоди.

У разі незгоди із встановлюваним новим розміром відсоткової ставки, позичальник у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у повідомленні кредитору, зобов'язується надати на зазначену у договорі адресу кредитору письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою. У випадку отримання кредитором в порядку та терміни, визначені цим пунктом договору, такого письмового повідомлення (відповіді) від позичальника, договір вважається розірваним датою, яка у повідомленні була визначена як дата початку нової ставки. У цю дату позичальник зобов'язується повернути кредитору суму кредиту в повному обсязі, винагороду й відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором (а.с.7-звор.).

Таким чином, вказаним договором передбачено право позичальника не погоджуватись із встановлюваним банком новим розміром відсоткової ставки, що, у разі надання позичальником кредитору відповідної письмового повідомлення у вказані строки, тягне за собою розірвання кредитного договору.

Відповідачем суду не надано жодного доказу на підтвердження факту  направлення не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення поштою  відповідного рекомендованого листа  за адресою позичаника з метою повідомити останнього про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки. При цьому Лисичанським міським судом 05 липня 2010 року та 21 липня 2010 року виносились ухвали про зобов’язання відповідача надати до суду документи, на підставі яких була підвищена відсоткова ставка за кредитним договором  № LGY0GI0000001882 (а.с.22, 27). Вимоги суду банком не виконані.

Факт отримання листа від кредитора з  повідомленням про встановлення нової відсоткової ставки  позивачка заперечує.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов правильного висновку про те, що,  прийнявши рішення про збільшення розміру відсоткової ставки за договором, кредитор, не направивши зазначеного листа, порушив встановлене договором право позичальника на незгоду із такими діями банку щодо підвищення відсоткової ставки за договором та на розірвання кредитного договору.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи,         будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів відповідач суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.      

При цьому колегія суддів приймає до уваги положення частини 1 статті 303 ЦПК України, відповідно до якої під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції   в межах доводів апеляційної скарги   та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:  

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”  на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 26.08.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до  Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”  про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та зобов’язання скасувати і повернути попередній рівень відсоткової ставки за кредитним договором  відхилити.

Рішення  Лисичанського міського суду Луганської області від 26.08.2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції:  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

            Головуючий:

             Судді: