Справа  № 2 - 89

                                                                          2010 рік

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

15 грудня  2010  року  Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя

 у складі:  головуючого судді  Гнатик Г.Е.

                  при секретарі  Корягіній Ю.С.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу  за  позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про стягнення  суми за договором позики, судових витрат;  зустрічним позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про  визнання недійсним вимог первинного кредитора, визнання недійсною угоди від 28.12.2005 року,

                                                          в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення  суми за договором позики.

У позові вказав, що 23.12.2005 року між його братом ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було укладено договір позики, що підтверджується розпискою  від 23.12.2005 року, відповідно до якої ОСОБА_3  отримала від ОСОБА_4 у його присутності 40 000 доларів США  і 124 000 грн.  Строк повернення позики не встановлений.

28.12.2005 року між ОСОБА_4 та ним, ОСОБА_2 було укладено угоду про зміну кредитора, відповідно до умов якої він прийняв на себе усі права кредитора  за договором позики від 23.12.2005 року, тому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 317 600 грн. за договором  позики.

ОСОБА_3 звернулася до суду  із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про  визнання недійсним вимог первинного кредитора, визнання недійсною угоди від 28.12.2005 року.

У позові вказала, що  документ, який  ОСОБА_4 надав суду як розписку, є її поясненнями, наданими  слідчому СВ Орджонікідзевського  РВ ГУМВС України в Запорізькій області у рамках  розслідування кримінальної справи. Це пояснення взяте з тексту її пояснень  і не має нічого спільного з розпискою про отримання грошових коштів за договором позики. Текст не відповідає вимогам діючого законодавства  щодо тексту розписки про отримання грошових коштів за договором позики. Оскільки вказаної суми вона за договором позики ніколи не отримувала, просила суд визнати недійсним вимогу первинного кредитора, визнати недійсною угоду від 28.12.2005 року.

У судовому  засіданні ОСОБА_2 підтримав  свою  позовну заяву, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 заперечує, посилаючись на обставини, викладені  у позовній заяві.

ОСОБА_3 проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечує, оскільки не укладала ніякого договору позики, просить задовольнити її зустрічний позов. Надала  суду пояснення, у яких послалася на   викладені обставини у позовній заяві.

Представник  ОСОБА_4- ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги ОСОБА_2, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 заперечує. Суду

пояснила, що договір позики дійсно був укладений 23.12.2005 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, грошові кошти ОСОБА_3 отримала  у сумі, яка вказана  у розписці про їх отримання, розписка написана особисто  ОСОБА_3

Вивчивши матеріали  цивільної справи, заслухавши пояснення  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, представника ОСОБА_4-ОСОБА_5, думку адвоката ОСОБА_1, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення  суми за договором позики, судових витрат, не підлягаючими  задоволенню, а зустрічний позов  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про  визнання недійсним вимог первинного кредитора, визнання недійсною угоди від 28.12.2005 року, підлягаючим задоволенню у зв»язку  з наступним.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення  суми за договором позики.

У позові вказав, що 23.12.2005 року між його братом ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було укладено договір позики, що підтверджується розпискою  від 23.12.2005 року, відповідно до якої ОСОБА_3  отримала від ОСОБА_4 у його присутності 40 000 доларів США  і 124 000 грн.  Строк повернення позики не встановлений.

28.12.2005 року між ОСОБА_4 та ним, ОСОБА_2 було укладено угоду про зміну кредитора, відповідно до умов якої він прийняв на себе усі права кредитора  за договором позики від 23.12.2005 року, тому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 317 600 грн. за договором  позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона                 (  позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої є якості.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України,  договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження його укладання може бути пред»явлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем  визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається з матеріалів справи ( а.с.5),  документ, на який позивач ОСОБА_2 вказує як на розписку про отримання грошових коштів за договором позики ОСОБА_3,  не має відомостей про те, що вказані  у тексті суми грошових коштів ОСОБА_3 отримані  за договором позики;  відсутнє посилання на їх повернення;  відсутня також назва документу,  що протиречить вимогам ст. 1047 ЦК України.

Оскільки у судовому засіданні  ОСОБА_2 наполягав на укладанні договору  позики, а ОСОБА_3  заперечувала про  укладання такого договору, за клопотанням обох сторін по справі, ухвалою суду  від 23.11.2009 року  були призначені судом  технічна  і почеркознавська експертизи.

Як вбачається з висновку судово-почеркознавської експертизи № 2164  від 16.04.2010 року,  рукописний текст документу, який іменовано позивачем ОСОБА_2 як розписка за договором позики,  виконаний ОСОБА_3

Відповідно до висновку експерта № 2652  від 31.05.2010 року судово-технічної експертизи документів, наданий документ ( розписка яку надав ОСОБА_2)  є  електрофотографічною копією, а не оригіналом, що повністю протиречить доводам  ОСОБА_2, про те, що вказаний документ є оригіналом.

Крім того, експертизою встановлено,  що розбіжність фрагментів тексту ліворуч та праворуч з записом « 23.12.2005», у тому числі  і цифрою «5», за ступенем покриття штрихів тонером  обумовлено специфікою роботи окремих вузлів  копіювального апарату на стадіях копіювального процесу, який залежить від

особливостей шару фоторецептора, прояви, переносу, закріплення зображення, та не свідчить про зміни в тексті документу.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, з вказаного вище вбачається, що документ, який надав на експертизу позивач ОСОБА_2 як оригінал   договору позики,  не є оригіналом, не є розпискою про отримання грошових коштів за договором позики, не має відомостей про  те, що ОСОБА_3 взяла  у борг грошові кошти та зов»язується їх повернути, а тому, позовні вимоги ОСОБА_2 про  стягнення суми боргу  з ОСОБА_3, судових витрат, суд вважає не доведеними у повному обсязі та не підлягаючими  задоволенню.

У зв»язку з вищевказаним, суд вважає зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про  визнання недійсним вимог первинного кредитора, визнання недійсною угоди від 28.12.2005 року, підлягаючими  задоволенню.

Керуючись ст.ст.519, 520, 1046, 1047  ЦК України,  ст..ст. 88,  208, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про стягнення  суми за договором позики,  судових витрат, залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про  визнання недійсним вимог первинного кредитора, визнання недійсною угоди від 28.12.2005 року- задовольнити частково.

Визнати недійсними  кредитну угоду від 28.12.2005 року і «розписку»  від  23.12.2005 року.

Стягнути  з ОСОБА_4, ОСОБА_2  у солідарному порядку  на користь ОСОБА_3 17 грн. сплаченого судового збору, 60 грн. витрати на ІТЗ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області  шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний  суд м.Запоріжжя.

Суддя:                                                 Гнатик Г. Є.