Справа № 2- 7541/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого – судді - Нестеренка С.Г.
при секретарі - Герсдорф О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кре-менчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,-
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року до суду звернулася з вказаною позовною заявою ОСОБА_1
Зазначала, що згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради м. Кременчука за № 483 від 07 жовтня 1970 року її чоловіку ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку АДРЕСА_2 для обладнання стоянки власного автомобіля. В подальшому ними був збудований капітальний гараж по АДРЕСА_1. ОСОБА_3 було видано посвідчення № 677 на право володіння гаражем , яке було зареєстровано в міськкомхозі за № 833 від 18 грудня 1985 року.
Просила визнати право власності в порядку спадкування на гараж з підвалом літ. «А.Ап» (приміщення 1 пл.21,1 кв.м., 11 пл. 11,6 кв.м.), що розташований по АДРЕСА_2.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради та представник третьої особи КП «КМБТІ» в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином .
Представник третьої особи - Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори в судове засідання не прибув, просив справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував, про що надав лист.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч. 1 ст. 370 цього Кодексу співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Судом достовірно встановлено, що 07 жовтня 1970 року ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку АДРЕСА_2 для обладнання стоянки власного автомобіля.
За життя ОСОБА_3 на підставі проекту за власні кошти збудував автомобільний гараж на вказаній земельній ділянки.
ОСОБА_3 у травні 2009 року на автомобільний гараж було видано техпаспорт.
Згідно посвідченя № 677, виданного у грудні 1989 року житлово-експлуатаціонним відділом Виконавчокго комітету Кременчуцької міської Ради постає, що ОСОБА_3 є власником автомобільного гаражу на підставі рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради від 07 жовтня 1970 року за № 483 і право власності зареєстровано у міському комунальному господарстві 18 грудня 1985 року за № 833.
Окреме свідоцтво про право власності відділ міського комунального господарства не видавав.
Враховуючи наведені обставини, а також відсутність належних і допустимих доказів зі сторони відповідача та третьої особи на спростування цих обставин, суд вважає, що автомобільний гараж перебував у власності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому за наявності спору щодо відсутності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності, суд вважає за необхідне визнати право власності за позивачем.
Керуючись ст. ст. 328, 370, 392,1218, 1222, 1261 ЦК України, ст.ст. 14, 57 – 59, 208, 209, 212 – 215, 218, 223 ЦПК України,
В И Р І Ш И В
Позов ОСОБА_1 – задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на гараж з підвалом літ. «А.Ап» (приміщення 1 пл.21,1 кв.м., 11 пл. 11,6 кв.м.), що розташований по АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду .
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: