Справа № 2-4907/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді – Мазун І.А.,
за участю секретаря – Чудновської О.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
07.04.2010 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1. з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 01.06.2009р. він дав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2000 доларів США, строком до 01 вересня 2009 року з виплатою 13% від суми боргу кожен місяць, тобто на момент повернення грошей відповідач повинен був повернути грошові кошти в розмірі 2780 доларів США. На підтвердження укладеного договору позики грошей відповідач видав ОСОБА_1 розписку, в якій зазначив вказані умови. У встановлений договором строк відповідачка борг та проценти позивачу не повернула.
Позивач також зазначив, що у відповідності до ч.2 ст.625, ст.1048, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050 ЦК України позичальник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Таким чином ОСОБА_1 просив стягнути зі ОСОБА_2 на його користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 15667 грн. та 13 відсотків у місяць від суми боргу за весь час користування грішми в сумі 13290 грн. 66 коп., а всього 28958 грн. 25 коп., та стягнути судові витрати.
15.11.2010р. в судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачки на його користь борг у сумі 2780 доларів США, що еквівалентно 21962 грн., а також судовий збір в розмірі 291 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн., про що надав письмову заяву.
В судовому засіданні позивач доводи уточненої заяви підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення, про що надала письмову заяву.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами 01.06.2009р. відповідачка взяла у борг у позивача 2000 доларів США зі сплатою 13% від суми боргу кожен місяць, строком до 01.09.2009р. та зобов’язалася повернути зазначену суму у повному обсязі в зазначений строк. Сума боргу відповідачки з врахуванням 13 відсотків у місяць від суми боргу склала 2780 доларів США, що еквівалентно 21962 грн.
Позичальник в зазначений строк борг не повернув, зобов’язання щодо позивача не виконав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві туку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Вказана сума позивачу повернута не була, що не оспорюється відповідачкою.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. До судових витрат згідно зі ст.79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
За таких підстав суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.509, 1046, 1049 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 2780 (дві тисячі сімсот вісімдесят) дол.США, що еквівалентно 21962 (двадцять одна тисяча дев’ятсот шістдесят дві) грн.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 291 (двісті дев’яносто одна) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ (підпис) І.А.МАЗУН
З оригіналом згідно.
Суддя: