Справа № 2-9692/10
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – судді Мазниці А.А.
Секретаря – Ковальської Т.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус”, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у березні 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору від 22.09.2008 р. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 58.062,16 доларів США, зі сплатою за користування ним 15 % річних та кінцевим терміном повернення 22.09.2018 р.
У забезпечення виконання зобов’язань за вищезазначеним договором був укладений договір іпотеки від 22.03.2008 р. з відповідачем ОСОБА_3.
12.01.2009 р. між позивачем та ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” був укладений договір поруки № 467 з додатком № 1, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення сум у розмірі 100, 0 доларів США за цим договором.
Оскільки зобов’язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 22.10.2010 р. заборгованість за кредитним договором від 22.09.2008 р. № НОМЕР_1 становить 85.771,17 доларів США.
Зважаючи на вищевикладене позивач з урахуванням уточнення заявлених вимог (а.с. 60, 61) просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь 85.771,17 доларів США заборгованості за кредитним договором від 22.09.2008 р. № НОМЕР_1 та додатково з цих відповідачів та ТОВ «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» 100,00 доларів США.
Сторони до суду не з’явилися, представником позивача та відповідача ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” надані заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 42, 79), інші відповідачі про день та час розгляду справи повідомлялися (а.с. 77, 78), що згідно ст. ст. 197, 224 ЦПК України є підставою для вирішення справи без їх участі у заочному порядку без здійснення фіксації технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 22.09.2008 р. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 58.062,16 доларів США, зі сплатою за користування ним 15 % річних та кінцевим терміном повернення 22.09.2018 р. (а.с. 8-13).
У забезпечення виконання зобов’язань за вищезазначеним договором був укладений договір іпотеки від 22.03.2008 р. з відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 27-31).
12.01.2009 р. між позивачем та ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” був укладений договір поруки № 467 з додатком № 1, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення сум у розмірі 200,00 грн. за цим договором (а.с. 25).
Оскільки зобов’язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 22.10.2010 р. утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 22.09.2008 р. № НОМЕР_1 у розмірі 85.771,17 доларів США, відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 69-74), правильність якого відповідачами не оспорювалася.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, втім таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з курсу НБУ на час ухвалення рішення у розмірі 7,938 грн./долар США та зі зменшенням суми зобов’язань відповідача ОСОБА_1 на суму, що підлягає стягненню солідарно з нього та позичальника ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус”, оскільки у протилежному випадку остання сума була б стягнута двічі.
Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” 680.851,55 грн. заборгованості за кредитним договором від 22.09.2008 р. № НОМЕР_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” 793,80 грн. заборгованості за кредитним договором від 22.09.2008 р. № НОМЕР_1.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути солідарно з ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” та ОСОБА_1 в доход держави 1.700, 00 грн. (одну тисячу сімсот гривень) судового збору.
Стягнути солідарно з ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” та ОСОБА_1 в доход держави 120, 00 грн. (сто двадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня ухвалення рішення.
Суддя А.А. Мазниця