Справа №2-3926/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року
Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого: Рассуждай В.Я.,
при секретарі: Дорогань К.Г.,
за участю представника позивача: ОСОБА_1,
за участю представника відповідача: Асєєвій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення суми моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди на підставі статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вказуючи, що він з 1983 року працював в вугільній промисловості, працював у шкідливих та небезпечних умовах праці. Знаходився в трудових відносинах з ОП «Шахта ім. Засядько». Внаслідок чого отримав професійне захворювання „Хронічний обструктивний бронхіт пиловий етіології у фазі помірного загострення. Легенева недостатність першої - другого ступеня,”, що було визнано на підставі висновку лікарняної - експертної комісії № 5933 від 03.11.2004 року професійним захворюванням, про що був складений акт розслідування професійного захворювання по формі П-4 № 200 від 18.11.2004р. За висновком МСЕК від 25.11.2004 року позивачу було встановлено 45% втрати професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням первинно. Позивач вважає, що отримавши травму, йому була заподіяна моральна шкода, яка має свій вираз не тільки у фізичних стражданнях та емоційних переживаннях. Позивач вважає себе неповноцінною людиною, не може займатися тими заняттями, якими бажає, порушені його нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя, коли він залишився без засобів до існування, не в змозі забезпечувати свою сім”ю, що зводить його до моральних страждань. Також позивач вказує, що згідно ст. 4 Закону України “Про охорону праці”, ст. ст. 1, 28, 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ...”, передбачають відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків наданням потерпілим соціальних послуг та виплат, в тому разі і відшкодування моральної шкоди Позивач, з урахуванням характеру отриманого професійного захворювання, що він втратив 45% працездатності, просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 18 000 гривен.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1, у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - Фонд ССНВВ Червоногвардійського р-ну м. Макіївки Асєєва Г.В., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що на підставі довідки МСЕК позивачу було встановлено процент втрати професійної працездатності. В зв’язку з втратою працездатності, згідно довідки МСЕК, відділенням Фонду, позивачу було призначено та виплачено одноразова допомога та щомісячно сплачуються страхові виплати, однак це ніяк ні є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Крім того, Законом України № 717 від 23.02.2007 року “Про внесення змін до Закону України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 20 березня 2007 року, виключено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105. Саме виключені статті цього Закону регламентували порядок відшкодування потерпілим на виробництві сум моральної шкоди. Тобто з моменту набрання чинності Закону “Про внесення змін до Закону України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” немає правових підстав для стягнення суми моральної шкоди з Фонду ССНВ на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. На підставі наведеного просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З наданих до суду доказів встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах ОП «Шахта ім. Засядько», що підтверджується трудовою книжкою (а.с.6-12). Внаслідок встановлення професійного захворювання, висновком МСЕК № 046040 від 25.11.2004р. було вперше встановлено 45% втрати професійної працездатності, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві по формі П-4 № 200 від 18.11.2004р. (а.с.3-5).
Постановою відділення Фонду ССНВВПЗ в Київському районі м. Донецька від 03.12.2004р. №1482-н позивачу призначені страхові виплати, які постійно перераховуються і щомісячно виплачуються позивачу.
На підставі наведеного застосовуючи норми матеріального права, а саме, положення ст. ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності», передбачають відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків наданням потерпілим соціальних послуг та виплат, в тому разі і відшкодування моральної шкоди. Крім того, рішенням Конституційного суду України від 27.01.2004р. № 1-9/2004р. встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов’язаний відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну підприємством, всім постраждалим, у тому числі у випадках становлення тимчасової, часткової або повної втрати працездатності.
Суд вважає, що внаслідок ушкодження здоров’я позивачеві спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що позивач позбавлений можливості повноцінно жити, займатися улюбленими заняттями, не може допомагати близьким по господарству, матеріально забезпечувати родину, відчуває почуття сорому, ніяковості, дискомфорту, беззахисності, його стан подавлений, настрій зіпсований, зменшилась працездатність, багато коштів витрачає на лікування. Таким чином, внаслідок професійного захворювання, були порушені життєві стосунки, які склалися, в ряді випадків він повинен додавати додаткових зусиль для організації свого життя, що підтверджується матеріалами справи (а.с.13-18).
Відповідно до підпункту «е» пункту 1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст.28, ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності» (далі – Закон № 1105), в редакції яка діяла на час виникнення страхового випадку, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, згідно абз.3 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше за висновком МСЕК, тобто встановленням висновком МСЕК від 25.11.2004 року втрати працездатності позивачем, було передбачено відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна умовами виробництва.
Суд не може погодитись з посиланням представника відповідача на Закон України № 717 від 23.02.2007 року “Про внесення змін до Закону України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, яким було виключено дію положень статей Закону, що регламентували порядок відшкодування потерпілим на виробництві сум моральної шкоди, оскільки він набрав чинності з 20 березня 2007 року.
Відповідно до вимог статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідність особи.
За таких обставин суд, вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, враховує ступень втрати позивачем професійної працездатності – 45%, його стан здоров’я, дії відповідача, направлені на поновлення здоров’я, вік потерпілого, виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв’язку з ушкодженням здоров’я позивача, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим у розмірі 13 500грн.
На підставі ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, абз.3 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення суми моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському м. Макіївки на користь ОСОБА_3 13 500 (тринадцять тисяч п’ятсот) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області в доход держави витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37(тридцять сім) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Червоногвардійський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: