Справа № 2о-36

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року                      Франківський районний суд м.Львова

в складі:  головуючого-судді Ванівського Ю.М.

         народних засідателів Патинок М.А., Поради Г.М.

         при секретарі    Редкевич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа відділ опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання особи недієздатною,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про визнання недієздатним сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи, що він проживає разом з нею, неодноразово лікувався в психіатричній лікарні. Внаслідок хвороби не розуміє значення своїх дій, не може керувати ними, потребує опіки.

    В судовому засіданні заявниця заяву підтримала, покликаючись на викладені в ній мотиви, просить її задоволити.

Представник заінтересованої особи - відділу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, оскільки згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 не є доцільним визнання його недієздатним.

    Заслухавши пояснення заявниці, представника зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

    Згідно копії свідоцтва про народження (а.с.4), ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Полоничі, Буський район, Львівська область.

    Відповідно до вимог ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розгляду не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    Відповідно до Акту судово-психіатричної експертизи від 15.07.2010 року ОСОБА_2 страждає простою шизофренією з психопатоподібним дефектом. Наявні в його психічному стані розлади мислення, емоційно-вольової сфери, порушення поведінки та критики до передбачення чи планування власних дій виражені не на стільки глибоко, щоб позбавляти його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але істотно впливають на цю здатність.

    Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви  ОСОБА_1 про визнання особи недієздатним слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4,10,60,88,212,215,236-241 ЦПК України, ст.39ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

    В задоволенні заяви ОСОБА_1  про визнання громадянина ОСОБА_2 недієздатним - відмовити за безпідставністю.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання через районний суд протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Головуючий                                       Ю.М.Ванівський

Народні засідателі                                 Патинок М.А.

                                      Порада Г.М.