Справа № 10 – 368/10 р. Категорія: запобіжний захід
Головуючий 1 інстанції суддя Закутський В.І.
Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Миколаївської області
в складі:
Головуючої Куценко О.В.
Суддів: Значок І.С.
Гребенюк В.І.
За участю: прокурора Іванова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_2 на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 грудня 2010 року, якою відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брест Республіки Білорусь, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого; -
- відмовлено у визнанні затримання незаконним.
Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою про незаконність затримання обвинуваченого ОСОБА_3, посилаючись на те, що 13 жовтня 2010 року близько 15.00 години ОСОБА_3 був викликаний до міліції, де його фактично було затримано без складання відповідного протоколу і де він безперервно, фактично добу, без можливості харчуватися, пити воду, відпочивати та справляти інші природні потреби людини, піддавався допитам із застосуванням психологічного тиску та погрозами застосування фізичного насильства. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_3 написав зізнання у вбивстві ОСОБА_5
І тільки 14 жовтня 2010 року о 15.20 год. після доби безперервних допитів був складений протокол про його затримання в порядку ст. 106 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відмовляючи в задоволенні скарги захисника, послався на те, що ОСОБА_3 не скаржився прокурору на те, що його всю ніч тримали в кабінеті прикутим до стільця, хоча мав можливість поскаржитись, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що при написанні явки з повиною в Вознесенському МВ 14 жовтня 2010 року ОСОБА_3 на питання Вознесенського міжрайонного прокурора Могила С.М. про можливе застосовування до нього засобів фізичного та психологічного тиску відповів, що не застосовувалися. Також послався на те, що проведеною перевіркою працівником прокуратури не встановлено факту незаконного тримання обвинуваченого ОСОБА_3 в Вознесенському МВ УМВС з 13 на 14 жовтня 2010 року та застосування до нього фізичного та психологічного впливу. Зазначає також, що і слідчий Вознесенського МВ УМВС Мальченко І.О. і заступник відділення карного розшуку міськвідділу Варваров С.О. теж не підтвердили факт тримання обвинуваченого ОСОБА_3 в Вознесенському МВ УМВС з 13 на 14 жовтня 2010 року.
Крім того вказав про невідповідність ст. ст. 106, 165-2 КПК України вимоги захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти, пославшись на постанову Вознесенського міськрайонного суду від 22 жовтня 2010 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2010 рок залишена в силі.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду як незаконну та задовольнити скаргу захисника ОСОБА_4
Посилається на те, що в порушення вимог ст. 106 КПК України подання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою і скарга на незаконне затримання розглядалися окремо.
Вважає, що суд, посилаючись на факт запитання ОСОБА_3 прокурором Могилою С.М. 14.10.2010 року після ознайомлення з явкою з повинною чи не застосовувались до нього засоби фізичного та психологічного тиску, залишив поза увагою той факт, що прокурор не з’ясовував у ОСОБА_3 часу його затримання та скільки часу він перебував у Вознесенському МВ.
Також зазначає, що з відмовного матеріалу, на який послався суд, вбачається, що перевіркою не встановлено хто з посадових осіб райвідділу працював з 15.00 години до 23.30 години та чим викликана необхідність так довго працювати з ОСОБА_3, а також, який був його процесуальний статус.
Крім того, посилається на наявні у дослідженій судом справі про надання дозволу на обшук по місцю проживання ОСОБА_3, копію протоколу допиту начальником кримінальної міліції Вознесенського МВ УМВС у Миколаївській області Довганюк О.І. свідка ОСОБА_3 від 13.10.2010 року без зазначення часу допиту і зазначає про залишення судом поза увагою у зв’язку з чим так довго (до 23.30 години) свідок ОСОБА_3 знаходився у приміщенні Вознесенського МВ і яким чином він був зобов’язаний з’явитися 14.10.2010 року о 08.00 год. ранку до Вознесенського МВ, та яка була необхідність після проведеного напередодні допиту до 23.30 год. викликати свідка на 08.00 годину.
Вважає, що вказане має суттєве значення для вирішення справи.
Твердить, що висновок суду про те, що ОСОБА_3 не ночував у приміщенні Вознесенського МВ і 14.10.2010 о 08.00 годині добровільно з’явився до міськвідділку, спростовується дослідженою у судовому засіданні книгою обліку відвідувачів та запрошених до Вознесенського МВ УМВС у Миколаївській області за 2010 рік, аркуш книги 28 - 29, де немає ніяких відомостей щодо ОСОБА_3 ані за 13.10.2010 року, ані за 14.10.2010 року. Вважає, що це підтверджує пояснення ОСОБА_10, що її навмисне не інформували про місце знаходження її чоловіка, та не допустили до справи адвоката, з яким вона уклала угоду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Іванова А.О. про законність рішення судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали свідчать про те, що ОСОБА_3 14.10.2010 року о 15.30 год. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України був затриманий в порядку ст. 115 КПК України і це затримання апелянтом не оскаржується.
Фактично і в скарзі і в апеляції оскаржується законність та обґрунтованість перебування ОСОБА_3 в Вознесенському МВ протягом часу з 15.00 год. 13 жовтня 2010 року до 15.30 год. 14 жовтня 2010 року, тобто йдеться про правомірність дій працівників Вознесенського МВ щодо ОСОБА_3 протягом зазначеного часу.
Однак вирішення зазначеного питання, поставленого захисниками в скарзі і в апеляції, не є предметом розгляду в даному провадженні.
Порушені захисниками питання стосуються також оцінки доказів у справі, проте вказане також не є предметом розгляду цього провадження.
Таким чином, підстави до скасування постанови у спосіб, зазначений в апеляції, відсутні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 грудня 2010 року, якою відмовлено у визнанні затримання ОСОБА_3 незаконним - без змін.
Головуючий:
Судді: