Справа № 11 - 748/10 р. Категорія ст. 122 ч. 1 КК України
Головуючий 1 інстанції суддя Закутський В.І.
Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних
справ апеляційного суду Миколаївської області
в складі:
Головуючого - судді Дзюби Ф.С.
Суддів Чернявського А.С.
Гребенюк В.І.
За участю: прокурора Іванова А.О.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2, громадянина України, не одруженого, що має базову середню освіту, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_3, раніше не судимого; -
- засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року обмеження волі.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за спричинення потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло передбачених у ст. 121 КК України наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я за таких обставин.
28.06.2010 року близько 23.00 год. за місцем мешкання родини ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який на той час рухався за допомогою костилів у зв’язку з переломом ніг, виникла сварка, яка переросла в бійку. ОСОБА_2 при цьому вихопив з рук ОСОБА_4 костиль, від чого останній впав на підлогу, а потім почав завдавати удари костилем по правій руці ОСОБА_4, якою потерпілий закривав поламані ноги. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я у вигляді перелому основної фаланги 3-ї п’ясної кістки, надлому дистальної треті п’ясної кісті.
В апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_2 захисник ОСОБА_3, не оспорюючи висновків суду про винність засудженого у вчиненні злочину, просить змінити вирок, звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Зазначає, що санкція ч. 1 ст. 122 КК України передбачає крім покарання у вигляді обмеження волі також і виправні роботи.
Посилається на те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню доньку, згідно медичних документів страждає на гіпертонічну хворобу 3 ступеню та хронічний холецистит.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 про визнання своєї вини та розкаяння у вчиненому і про підтримку апеляції, думку прокурора Іванова А.О. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та додатково надані засудженим матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню з таких підстав.
Суд вірно встановив фактичні обставини вчиненого ОСОБА_2 злочину, які ніким, в тому числі і апелянтом, не оспорюються. Дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.
Однак суд неправомірно вказав у вступній частині вироку, що ОСОБА_2 є не судимим на підставі ст. 89 КК України, оскільки матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 раніше не був засуджений і положення ст. 89 КК України щодо строків погашення судимості ніякого відношення до нього не мають.
А тому це посилання суду підлягає виключенню із вступної частини вирок, оскільки ОСОБА_2 є раніше не судимим.
Вид та міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначені з додержанням вимог ст. ст. 65, 66, 67 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину; пом’якшуючої покарання обставини - задовільної характеристики з місця проживання; а також обтяжуючої покарання обставини - скоєння злочину у стані алкоголі сп’яніння.
Однак, при призначенні покарання суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров’я - страждає на легку розумову відсталість, на гіпертонічну хворобу 2 ступеню та наслідки перенесеного гепатиту, вперше притягується до кримінальної відповідальності і має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, визнав свою вину і розкаявся у вчиненому, що є пом’якшуючими покарання обставинами.
Окрім вищезазначеного, колегія суддів також враховує, думку потерпілого ОСОБА_7, який не наполягав на обранні ОСОБА_2 покарання з його реальним відбуванням.
Вищевикладені обставини справи, дані про особу засудженого ОСОБА_2 та пом’якшуючі його покарання обставини в їх сукупності свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, а тому колегія суддів вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов’язків з числа передбачених ст. 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Виключити із вступної частини вироку посилання суду на ст. 89 КК України, і вважати, що ОСОБА_2 раніше не судимий.
ОСОБА_2, засудженого за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року обмеження волі, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. 75 КК України.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції і повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
В іншій частині вирок відносно ОСОБА_2 залишити без змін.
Головуючий:
Судді: