Справа № 2а-1128/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року Бродівський районний суд Львівської області
в складі головуючої судді Тропак О.В.
при секретарі Ковальчук Н.І.
за участю представника відповідача Жуковської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області про:
-визнання протиправними дій відповідача в частині не донарахування та недоплати разової допомоги на оздоровлення за 2009 рік;
стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щорічної компен-сації на оздоровлення за 2009 рік у сумі 2330 гривень ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач 04.03.2010 року звернувся в суд з позовом про:визнання протиправ-ними дій відповідача в частині не донарахування та недоплати разової допомоги на оздоровлення;стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щорічної компенсації на оздоровлення за2007,2008,2009 роки в сумі 5810 гривень.
В обгрутнування позову зазначив,що він є учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1, а також інвалід III групи, що підтверджується посвідченням серії Б № НОМЕР_2, довідкою МСВК серії ЛВА -І № 082982.
На цей час позивачу стало відомо,що у 2006 році відповідно до Рішення
Верховного Суду України від 08.06.2005 року та Рішення Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2006 року положення Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 визнано таким, що не відповідає чинному законодавству України і згідно цього Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.1996 року № 836 порушує його, гарантовані Конституцією України та законами України права, звужують обсяг прав та пільг.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року, розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам III групи становив 90,00 грн.
Відповідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу гарантовано щорічну разову допомогу на оздоровлення,зазначена разова допомога виплачується учасникам ліквідації 1-ї категорії-інвалідам 111 групи в розмірі чотири мінімальні заобітні плати.
За 2007-2009 роки йому виплачено в загальному 270,00 грн.
Згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недоплата щорічної компенсації на оздоровлення за 2007,2008,2009 роки склала:5810,00грн
Своїми діями відповідач грубо порушив норми частини 3 статті 8, ст. 22 Конституції України , частини 12 пункту 1 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішення Верховного Суду України від 08.06.2005 року та Рішення Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2006 року, статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням від 09.07.2007 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тим самим підтвердивши, що зазначеними вище інституціями знов у грубій формі порушуються права і свободи окремих верст громадян, в даному випадку учасників ліквідації наслідків від Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Верховного Суду України від 08.06.2005 року та Рішенням Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2006 року положення Постанови
-2-
Кабінету Міністрів України від 28.07.1996 року № 836 визнано таким, що не відповідає чинному законодавству України.
Положення Законів України «Про бюджет України на певні роки» обмежують конституційні права громадян на соціальний захист, заробітну плату, встановлені законами України пільги, компенсації і гарантії, розміри та порядок їх надання. Зупинення законом положень інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, суперечить ч. 2 статті 8, статті 16, ч. 5 статті 17, ч. 2 статті 19, ч. З статті 22, ч. 1,4 статті 43, ч. 1 статті 46, статтям 48, 49, пунктам 1, 6 ч. 1 статті 92, ч. 2 статті 95 Конституції України (254к 96-ВР).
Відповідно до ч. З ст. 22, ст. 64 Конституції України (254к/96-ВР) право громадян на соціальний захист, інші соціально - економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Управління праці та соціального захисту населення в письмовому запереченні на позов вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необгрунтованими зважаючи на нижченаведене:
При призначенні щорічної допомоги на оздоровлення управління керується Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, якіі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 з наступними змінами та доповненнями, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Управління праці та соціального захисту населення, здійснюючи виплату щорічної допомоги на оздоровлення, діяло на підставі і у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, тому не має жодних правових підстав визнання дії управління неправомірними.
Згідно з Положенням про Міністерство праці та соціальної політики (далі
Збільшення розміру щорічної допомоги на оздоровлення можливе за умови суттєвого збільшення фінансування з Державного бюджету та внесення змін до інших нормативно-правових актів, згідно яких проводиться виплата даної допомоги, оскільки призначення та виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється за кошти Державного бюджету.
Відповідно до діючого законодавства України позивачу за 2007-2009 роки призначались до виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії,інваліду 111 групи, а саме : в травні 2007 року в розмірі 90,00 грн.; в січні 2008 року в розмірі 90,00 грн; в січні 2009 року в розмірі 90,00 грн. Слід врахувати, що Конституційним судом
-3-
України рішення про визнання неконституційною Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 не приймалось.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, деякі положення статей Закону України «Про державний бюджет на 2007рік» визнані неконституційними, однак зазначеним рішенням припинено конституційне провадження щодо визнання неконституційною статтю 101 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Після прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення, Верховною Радою України не внесено змін до Закону України «Про державний бюджет».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що набрала чинності 01.01.2008 року, текст абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 р.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щорічної допомоги на оздоровлення нараховувався та виплачувався Управлінням відповідно до Постанов КМУ № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
Як вбачається з матеріалів справи, щорічна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу в січні 2008 року - за 2008 рік, тобто до прийняття рішення Конституційним Судом України.
Стаття 71 Закону України « Про державний бюджет на 2009 рік» передбачає, що Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України встановлений громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення –інвалідам 1 і 11 групи-120 гривегнь,інвалідам 111 групи-90 гривень.
Управління праці та соціального захисту населення судового позову не визнає, а саме управління - просить суд: відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання позивач не з»явився,але подав суду письмову заяву про підтримання позову та про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача позов не визнала з підстав,наведених у письмовому запереченні на позов.
З»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд дійшов висновку,що в задоволенні позовних вимог,що стосуються періоду 2009 року,слід відмовити з наступних міркувань:
Судом встановлено:
-що позивач має статус особи,яка постраждала внаслідок Чорнобильсь-кої катастрофи категорії 1 і є інвалідом 111 групи внаслідок захворюван-ня,пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
-4-
Відповідно до ст.48 ЗУ“Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-Х11/далі Закон № 796-Х11/1991) в редакції, яка діяла до внесення змін ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України» № 107-У1/107-17/від 28.12.2007 –позивачу –як особі,віднесеній до категорії 1,який є інвалідом 111 групи, відповідно до згаданої статті щорічна допомога на оздоровлення повинна виплачувати-ся в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Ухвалою судового засідання від 17.11.2010 року було залишено без розгляду позовні вимоги в частині:
-визнання протиправними дій відповідача в частині не донарахування та недоплати разової допомоги на оздоровлення за 2007,2008 роки;
-стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щорічної компенсації на оздоровлення за 2007 рік у сумі 1510 гривень і за 2008 рік у сумі 1970 гривень.
Позовні ж вимоги про:
-визнання протиправними дій відповідача в частині не донарахування та недоплати разової допомоги на оздоровлення за 2009 рік;
стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щорічної компен-сації на оздоровлення за 2009 рік у сумі 2330 гривень,-
до задоволення не підлягають з наступних міркувань:
ЗУ»Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2008 року ст.48 ЗУ»Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладено в новій редакції .Однак,в ідповідно до Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 1-рп/2008 /справа щодо предмета та змісту ЗУ»Про державний бюджет України/:
визнано неконституційними ,зокрема,положення пункту 28/що стосува-лися ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслі-док Чорнобильської катастрофи»/розділу 11 »Внесення змін до деяких зако-нодавчих актів УкраЇни» …ЗУ»Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р № 107-У1;
Положення Закону № 107-У1,які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення /тобто з 22.05.2008р/;
Вищезгадане Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень Закону України »Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Але,зважаючи на те,що ст.48 ЗУ »Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»продовжує бути викладеною в редакції ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1/107-17/ від 28.12.2007,а в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/2008 зазначено що це Рішення має преюдиціальне значення для судів при роз-гляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень Закону України»Про державний бюд-жет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законо-давчих актів України», то суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для поширення цього преюдиціального значення про некон-ституційність згаданої 48 статті(в редакції від 28.12.2007 року)на пра-вовідносини,які стосуються 2009 року,тобто поширення їх на правовідно-сини, що стосуються дії положень ЗУ»Про державний бюджет України на 2009 рік», поскільки на період виникнення спірних правовідносин в 2009 році,які є предметом спору, наявний нормативно-правовий акт-стаття 48 ЗУ «Про статус і
-5-
соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якою : »Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та
розмірах,встановлених Кабінетом Міністрів України».
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону,в тому числі незалежно від предмета правового регулювання.Немає також
закону України,який би регулював питання подолання колізії норм законів,що мають однакову юридичну силу. Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 р № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України,зазначив: »Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили,які за змістом суперечать один одному.Звичайною є практика,коли наступний в часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.Загальновизнаним є й те,що з прийняттям нового акта,якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт,який діяв у часі раніше».
Отже,під час вирішення спорів,суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми,яка прийнята пізніше .Пріоритетними в даному випадку є положення ст.48 ЗУ» Про статус і соціа-льний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.12.2007 року та положення ЗУ»Про державний бюджет на 2009 рік», згідно з якими розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС-« Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах,встановлених Кабінетом Міністрів України».
Таким чином,позовні вимоги за період 2009 року до задоволення не підля-гають.
Керуючись ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян,які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,ст.ст.11,160,161,163 КАС України,суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області про:
-визнання протиправними дій відповідача в частині не донарахування та недоплати разової допомоги на оздоровлення за 2009 рік;
стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щорічної компен-сації на оздоровлення за 2009 рік у сумі 2330 гривень,-
відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляцій-ного адміністративного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.Тропак