Справа № 2-10207/10                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

 10 грудня 2010 року                                                             Жовтневий районний суд  

                                            м. Дніпропетровська  

У складі:

Головуючого                 – судді Мазниці А.А.

Секретаря                 – Ковальської Т.Г.

 За участю:

Представника відповідача   - ОСОБА_1

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” до ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми, -

  В СТАНОВИВ :  

 Позивач у березні 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору від 26.10.2007 р. № 684М-07 відповідачеві ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 350.000,00 грн. зі сплатою за користування ним 20 % річних та кінцевим терміном повернення 15.10.2012 р.

Крім того, 28.02.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 121М-07, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 150.000,00 грн. зі сплатою за користування ним 20 % річних та кінцевим терміном повернення 24.02.2010 р.

Крім того, 11.05.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 289М-07, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 250.000,00 грн. зі сплатою за користування ним 20 % річних та кінцевим терміном повернення 11.05.2012 р.

В забезпечення виконання зобов’язань за вищезазначеними кредитними договорами були укладені договори поруки з відповідачем ОСОБА_3.

12.01.2009 р. між позивачем та ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” був укладений договір поруки № 467 з додатком № 1, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення сум у розмірі 200,00 грн. за кожним договором.

Оскільки зобов’язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 19.01.2010 року утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 26.10.2007 р. № 684М-07 у розмірі 388.273,69 грн.; за кредитним договором від 28.02.2007 р. № 121М-07 у розмірі 86.185,96 грн.; за кредитним договором від 11.05.2007 р. № 289М-07 у розмірі 248.111,90 грн.

З урахуванням викладеного позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором від 26.10.2007 р. № 684М-07 у розмірі 388.273,69 грн.; за кредитним договором від 28.02.2007 р. № 121М-07 у розмірі 86.185,96 грн.; за кредитним договором від 11.05.2007 р. № 289М-07 у розмірі 248.111,90 грн. та додатково з цих відповідачів та ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” 200,00 грн. за кожними договорами.

Представником позивача та відповідача ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” надані заяви про розгляд справи за їх відсутності  (а.с. 71, 73).

 Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково ,посилаючись на погашення заборгованості за кредитним договором від 28.02.2007 р. № 121М-07.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від  26.10.2007 р. № 684М-07 відповідачеві ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 350.000,00 грн. зі сплатою за користування ним 20 % річних та кінцевим терміном повернення 15.10.2012 р. (а.с. 13-18).

28.02.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 121М-07, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 150.000,00 грн. зі сплатою за користування ним 20 % річних та кінцевим терміном повернення 24.02.2010 р. (а.с. 27-32).

11.05.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 289М-07, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 250.000,00 грн. зі сплатою за користування ним 20 % річних та кінцевим терміном повернення 11.05.2012 р. (а.с. 20-25).

В забезпечення виконання зобов’язань за вищезазначеними кредитними договорами були укладені договори поруки з відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 34-36).

12.01.2009 р. між позивачем та ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” був укладений договір поруки № 467 з додатком № 1, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення сум у розмірі 200,00 грн. за кожним договором ( а.с. 11).

Оскільки зобов’язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 19.01.2010 року утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 26.10.2007 р. № 684М-07 у розмірі 388.273,69 грн.; за кредитним договором від 28.02.2007 р. № 121М-07 у розмірі 86.185,96 грн.; за кредитним договором від 11.05.2007 р. № 289М-07 у розмірі 248.111,90 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 10), правильність якого відповідачами не оспорювалася.

У подальшому заборгованість за кредитним договором від 28.02.2007 р. № 121М-07 була погашена у повному обсязі (а.с. 63).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Враховуючи викладене суд вважає позов обґрунтованим за виключенням суми заборгованості за договором від 28.02.2007 р. № 121М-07, що була погашена, втім таким, що підлягає частковому задоволенню зі зменшенням зобов’язань інших відповідачів на суми, що підлягають стягненню солідарно з них та позичальника ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС”, оскільки у протилежному випадку останні суми були б стягнуті двічі.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

  В И Р І Ш И В :  

 Позов   – задовольнити частково.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»   388.073,69 грн.   заборгованості за кредитним договором  від 26.10.2007 р. № 684М-07.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3  та ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” на користь ПАТ КБ “ПриватБанк”   200,00 грн.  заборгованості за кредитним договором від 26.10.2007 р. № 684М-07.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»   247.911,90 грн.   заборгованості за кредитним договором №  289М-07 від 11.05.2007 р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3  та ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” на користь ПАТ КБ “ПриватБанк”   200,00 грн.  заборгованості за кредитним договором  №  289М-07 від 11.05.2007 р.

У задоволенні решти позовних вимог   – відмовити.  

Стягнути солідарно з ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС”,  ОСОБА_2, ОСОБА_3  в доход держави   1.700, 00 грн. (одну тисячу сімсот гривень)   судового збору.

Стягнути солідарно з ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС”,  ОСОБА_2, ОСОБА_3  в доход держави   120, 00 грн. (сто двадцять гривень)   витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

  Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.  

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.  

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.  

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня ухвалення рішення.  

  Суддя                     А.А. Мазниця