Справа № 2а-4477/2010 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2010 року м. Макіївка
Суддя Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області Завгородній Є.П., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки та зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу дитини війни,
встановив:
10.11.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2007 по день винесення рішення суду, як “дитині війни”, посилаючись на те, що УПФУ протягом вказаних років незаконно виплачує йому вказану соціальну допомогу у розмірі, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».В своєму позові позивачка зазначила, що він має статус “дитини війни” та отримує доплату до пенсії, яка відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має бути визначена у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковий мінімум, встановлений для осіб, що втратили працездатність. Отже, щомісячна державна соціальна допомога йому, як дитині війни за ці роки мала бути виплачена у розмірі 30% вказаного прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Просить стягнути недоплачену йому щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2007 р. по день винесення рішення.
Відповідач свої заперечення до вказаної судом дати не надав, про розгляд справи у скороченому проваджені був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у скороченому провадженні відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наявних у справі доказів.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав .
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менш 18 років.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст.7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Разом з тим, згідно ч.2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного цивільного спору підлягають застосуванню положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не постанов Кабінету Міністрів України.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки, як органом, якому делеговані повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, не були здійснені нарахування і виплата підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2007 році взагалі не в якому розмірі, а в 2008-2010 роках такі виплати нараховувались та виплачувались позивачу у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які є фіксованими і не відповідають вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому вимога позивача про визнання такої бездіяльності неправомірною, є обгрунтованою, оскільки відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.
Таким чином, з 09 липня 2007 року ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.
З огляду на викладене, заявлені вимоги позивача про зобов’язання перерахування і виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2007 рік підлягає задоволенню тільки з 09 липня 2007 року і по 31 грудня 2007 року включно.
Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008.
Вказана редакція Закону була чинна у 2009 та на час розгляду справи у 2010 році, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, положення Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, яким було зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у вищевказаній редакції, були визнані неконституційними, а відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Ніяких змін до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України внесено не було.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому заявлена вимога позивачем про зобов’язання відповідача здійснення перерахунку підвищення до пенсії позивачеві, як “дитині війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та про зобов’язання виплати йому недоплачених сум соціальної пільги як “дитині війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 2009 року по день винесення рішення, є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню частково щодо періоду виплат за 2007-2008 роки.
На підставі ст.ст. 1, 3, ч.2 ст. 6, 8, ч. 2 ст. 19, 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, ст.. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.17, 19 ЗУ «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії», «Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, «Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік” та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 99, 104-107, 111, 158 -163, 167 КАС України,
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як “дитині війни” - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як “дитині війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 24 листопада 2010 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: підпис
Копія вірна
Постанова набрала законної сили 04 грудня 2010 р.
Суддя: