Справа № 2-а-1275/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                          У К Р А Ї Н И

    22 грудня 2010 року             Гуляйпільський районний суд Запорізької області

        у складі головуючого: судді                                       Яроша С.О.

        при секретарі:                                                            Прістенській Н.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області про скасування протоколу, -

    В С Т А Н О В И В:

    17.11.2010 року до суду звернувся   ОСОБА_1  з позовом до інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області про скасування протоколу.

    В  позові позивач посилався на те, що 14.11.2010 близько 15 години керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ Запорізької області зі швидкістю в межах 65 км/год позаду іншого автомобіля і в дзеркало заднього виду побачив працівників ДАІ, які рухалися позаду нього і сигналил світлом фар, що він розцінив як сигнал для зупинки, до цього він бачив автомобіль, коли проїздив біля нього, біля нього знаходився працівник ДАІ і дзвонив по телефону та пив напій, інший знаходився в салоні свого автомобіля, зі слів працівника ДАІ він перевищив швидкість руху на 22 км/год, було складено протокол, прав роз`яснено не було, вважає, що була порушена ст.252 КУпАП, на нього було накладено стягнення яке він вважає незаконним з наступних підстав: швидкість зафіксована приладом не належить його автомобілю, йому не надано доказів своєчасного проходження перевірки вимірювальним приладом, протокол не містить відомостей про роботу з вимірювальним приладом, а тому неможливо встановити правильність роботи з приладом та достовірність вимірюваних даних, прохає скасувати протокол АР 1 №096391 від 14.11.2010 року та постанову АР №045439 по справі про адміністративне правопорушення.

    19.11.2010 року позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в які посилався на те, що 14.11.2010 близько 15 години керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ Запорізької області зі швидкістю в межах 65 км/год позаду іншого автомобіля і в дзеркало заднього виду побачив працівників ДАІ, які рухалися позаду нього і сигналив світлом фар, що він розцінив як сигнал для зупинки, до цього він бачив автомобіль, коли проїздив біля нього, біля нього знаходився працівник ДАІ і дзвонив по телефону та пив напій, інший знаходився в салоні свого автомобіля, зі слів працівника ДАІ він перевищив швидкість руху на 22 км/год, було складено протокол, прав роз`яснено не було, вважає, що була порушена ст.252 КУпАП, на нього було накладено стягнення яке він вважає незаконним з наступних підстав: швидкість зафіксована приладом не належить його автомобілю, йому не надано доказів своєчасного проходження перевірки вимірювальним приладом, протокол не містить відомостей про роботу з вимірювальним приладом,  а тому неможливо встановити правильність роботи з приладом та достовірність вимірюваних даних, прохає скасувати  постанову АР №045439 по справі про адміністративне правопорушення.

    29.11.2010 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області Гришина Сергія Андрійовича в яких він посилався на те, що відповідно до постової відомості вони знаходились на службі на автошляху Енергодар-Бердянськ, ними був зупинений автомобіль відповідача, який рухався зі швидкістю 83 км/годину, що було встановлено за допомогою вимірювального приладу “Радіс”, під час складання протоколу позивач з порушенням був згоден, прохав відпустити, показував посвідчення працівника міліції, постановою на позивача накладено штраф в мінімальному розмірі з дотриманням вимог, передбачених ст.33 КУпАП, в протоколі позивач надав пояснення, йому було роз`яснено його права, заяв від нього не надійшло, вважає, що вимога позивача: надати документацію на засіб вимірювання швидкості неправмірна, не згоден з тим, що прилад містив тільки покази швидкості, так як прилад містить ще й покази таймеру, позивачем не доведено справність спідометра його автомобіля, не згоден з твердженням позивача, що останній рухався зі швидкістю 65 км/годину, так як механічний спідометр його автомобіля  не містить такої позначки, посилання позивача на порушення п.13.2 наказу  МВС № 1111 від 13.11.2006 року безпідставне, так як наказ втратив чинність, прохає в задоволенні позову відмовити.

    02.12.2010 року позивач звернувся до суду з доповненням до уточненої позовної заяви, в які прохав визнати неправомірним протокол від 14.11.2010 року.

    У судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснивши, що 14.11.2010 близько 15

                        2.

години керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ Запорізької області зі швидкістю в межах 65 км/год позаду іншого автомобіля і в дзеркало заднього виду побачив працівників ДАІ, які рухалися позаду нього і сигналив світлом фар, що він розцінив як сигнал для зупинки, до цього він бачив автомобіль, коли проїздив біля нього, біля нього знаходився працівник ДАІ і дзвонив по телефону та пив напій, інший знаходився в салоні свого автомобіля, зі слів працівника ДАІ він перевищив швидкість руху на 22 км/год, було складено протокол, прав роз`яснено не було, вважає, що була порушена ст.252 КУпАП, на нього було накладено стягнення яке він вважає незаконним з наступних підстав: швидкість зафіксована приладом не належить його автомобілю, йому не надано доказів своєчасного проходження перевірки вимірювальним приладом, протокол не містить відомостей про роботу з вимірювальним приладом,  а тому неможливо встановити правильність роботи з приладом та достовірність вимірюваних даних, прохає визнати АР 1 №096391 від 14.11.2010 року неправомірним та  скасувати  постанову АР №045439 по справі про адміністративне правопорушення.

    Відповідач: інспектор ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області Гришин Сергій Андрійович, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився,повідомив про те, що не може бути присутнім в судовому засіданні в зв`язку з службовою необхідністю.

    Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини.

    14.11.2010 року  інспектором ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області старшим сержантом міліції Гришиним Сергієм Андрійовичем складено протокол серії АР 1 №096391 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 14.11.2010 року в 14 годин 30 хвилин в на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 в населеному пункті  рухався зі швидкістю 83 км/год .

     14.11.2010 року  постановою серії АР № 045439 інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області старшого сержанта міліції Гришина Сергія Андрійовича позивача  було притягнуто до адміністративної відповідальності  за те, що 14.11.2010 року в 14 годин 30 хвилин в на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ керуючи автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1 в населеному пункті  рухався зі швидкістю 83 км/год та стягнуто штраф на користь держави в сумі 255 грн.

    14.11.2010 року позивач отримав копію постанови.

    17.11.2010 року позивач звернувся  до суду  з позовом до  інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області про скасування протоколу.

    Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення  позивача, свідка, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов обгрунтований і  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до  положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень,  (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 18 КАСУ  місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП зі змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, які набрали чинності  з 17.11.2008 року,  постанову іншого органу( посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті,  міський  чи міськрайонний суд, в порядку  визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( КАСУ)  з особливостями, встановленими цим Кодексом.                 

Відповідно до положень ч.2  ст. 71 КАСУ в адміністративній справі про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями встановлених обмежень швидкості руху  транспортних засобів  більш як на 20 км на годину тягне за собою накладення штрафу від п`ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Відповідно до  ст.285 КУпАП копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

                        3.

    Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову про адміністративне правопорушення  може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

    Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

    Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача.

    Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

    Відповідно до ст. 251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Судом встановлено, що підстава, на яку посилався позивач:   що  швидкість 83 км/годину належить його автомобілю не доведена відповідачем належним доказом.

    Так швидкість вимірювалась приладом RADIS № 2620.

    Відповідно до технічної характеристики даного приладу, останній представляє собою прилад з ручним чи автоматичним запуском вимірювання, вимірювач здійснює селекцію цілей за напрямком їх руху, виділяє швидкість найбільш швидкої цілі з потоку (а.с.39).

    В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься  пояснення водія ОСОБА_3 , який стверджує, що  рухався позаду  позивача, що не виключає можливості того, що швидкість зафіксована вимірювальним приладом належить автомобілю цього водія.

    Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на те, в якому режимі  відповідно до його технічної характеристики застосовувався прилад вимірювання і ким: в ручному чи автоматичному, що підтверджує підставу, на яку посилається позивач неможливість встановити правильність роботи з приладом та достовірності вимірюваних даних.

    З урахуванням викладеного, суд визнає постанову АР1 №045439  неправомірною  та скасовує її.

    Керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159-164, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України,  ст. 122, 251, 252,288,293 КУпАП суд, -

         ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ в Запорізькій області про скасування протоколу  задовольнити.

    Визнати протокол  про адміністративне правопорушення серії АР 1 №096391, складений інспектором ДПС роти ДПС №2 старшим сержантом міліції Гришиним Сергієм Андрійовичем, про те, що ОСОБА_1 14.11.2010 року  о 14 годині 50 хвилин  на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ керуючи автомобілем  ВАЗ 21074 державний номер НОМЕР_1, порушив швидкість руху в населеному пункті рухався зі швидкістю 83 км/годину неправомірним.

    Визнати постанову серії АР1 № 045439 в справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2010 року, винесену  інспектором ДПС роти ДПС №2 старшим сержантом міліції Гришиним Сергієм Андрійовичем, за  те, що ОСОБА_1 14.11.2010 року  о 14 годині 50 хвилин  на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ керуючи автомобілем  ВАЗ 21074 державний номер НОМЕР_1, порушив швидкість руху в населеному пункті рухався зі швидкістю 83 км/годину про притягнення

ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП  до штрафу в сумі 255 грн. неправомірною та скасувати її.

                        4.

    Закрити провадження у справі  про адміністративне правопорушення  про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за  те, що ОСОБА_1 14.11.2010 року  о 14 годині 50 хвилин  на 74 км автодороги Енергодар-Бердянськ керуючи автомобілем  ВАЗ 21074 державний номер НОМЕР_1, порушив швидкість руху: в населеному пункті рухався зі швидкістю 83 км/годин.

     З постановою в повному обсязі сторони можуть ознайомитися 24.12.2010 року.

    Постанова  може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання  апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а стороною, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

    Суддя: