Справа 2-2071/2010 року

                                                         ЗА О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М                              У К Р А Ї Н И

    23 грудня 2010 року               Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді                                                                     Яроша С.О.

при секретарі:                                                                                           Прістенській Н.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що  втратив право користування житловим приміщенням, -

                              В С Т А Н О В И В:

    30.09.2010 року до суду звернулася ОСОБА_1  з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що  втратив право користування житловим приміщенням.

    В позові позивач посилалася на те, що 29.01.1987 року районним судом було прийняте рішення про розподіл спільного майна подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на підставі якого їй належить 2/5 частини будинку  АДРЕСА_1 в якій зареєстрований її колишній зять ОСОБА_2, з 2004 року відповідач вибув з її будинку на постійне місце проживання, прохає визнати його втратившим право житловими приміщеннями її частини будинку  з дня вибуття.

    30.11.2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 з уточненою позовною заявою, в якій посилалася на те, що  29.01.1987 року районним судом було прийняте рішення про розподіл спільного майна подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на підставі якого їй належить 2/5 частини будинку  АДРЕСА_1 в якій зареєстрований її колишній зять ОСОБА_2, з 2004 року відповідач вибув з її будинку, місце проживання останнього невідоме, прохає визнати його втратившим право житловими приміщеннями її частини будинку  з дня вибуття.

    У судовому засіданні позивач позов підтримала, суду пояснивши, що  що  29.01.1987 року районним судом було прийняте рішення про розподіл спільного майна подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на підставі якого їй належить 2/5 частини будинку  АДРЕСА_1 в якій зареєстрований її колишній зять ОСОБА_2, з 2004 року відповідач вибув з її будинку, місце проживання останнього невідоме, прохає визнати його втратившим право житловими приміщеннями її частини будинку  з дня вибуття.

    Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав.

    Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що знає позивача і знала відповідача як зятя позивача, який мешкав в  частині будинку, належній позивачу в 2003 році, з 2004 році місце проживання зятя позивача їй невідоме, останній в будинку не мешкає.

    Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що підтримує дружні стосунки з позивачем і знала відповідача як зятя позивача, який мешкав в  частині будинку, належній позивачу в 2003 році, з 2004 році місце проживання зятя позивача їй невідоме, останній в будинку не мешкає.

    Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних

                        2.

у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

    29.01.1988 року рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької визнано право власності позивача на 2/5 частини будинку АДРЕСА_1 право власності позивача зареєстроване в Пологівському міжміському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується копією цього рішення (а.с.11).

    28.03.2003 року відповідач зареєструвався в квартирі №1 житлового будинку АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з домової книги (а.с.13).

    З 01.01. 2004 року відповідач вибув з  квартири АДРЕСА_1 в невідомому напрямку, місце перебування відповідача невідоме, що підтверджується поясненнями позивача та свідків по справі та повідомленнями Гуляйпільського РВ УМВС України в Запорізькій області від 03.01.2006 року, від 24.06.2004 року.

    Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

    Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

    Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи втратившим право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи більш встановлених строків провадиться в судовому порядку.

    Судом встановлено, що відповідач з 01.01.2004 року відсутній у житловому приміщенні квартири АДРЕСА_1 понад 6 місяців без поважної причини,  а тому відповідно до ст.71,72 ЖК України відповідача необхідно визнати втратившим право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 в зв`язку з його відсутністю в житловому приміщення  понад 6 місяців без поважної причини з 01.01.2010 року..    

    А тому позов підлягає задоволенню, як такий, що грунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

    Керуючись ст. 8-11,88,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.64,71,72 ЖК України суд-

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що  втратив право користування житловим приміщенням  задовольнити.

    Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився м.Сімферополь, втратившим право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 в зв`язку з відсутністю його в житловому приміщенні більше 6 місяців без поважної причини з 01.01.2010 року.

    З  рішенням в повному обсязі сторони мають право ознайомитися 24.12.2010 року.

    На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання відповідачем копії заочного рішення.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання відповідачем копії заочного рішення.

Суддя: