Р І Ш Е Н Н Я 2-5/ 2010 р.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А. при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Великочернечченського сільського споживчого товариства про визначення права власності на майно,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, яка дії в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на приміщення магазину АДРЕСА_1 В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що згідно п. 34 Статуту та Положення про порядок закріплення частки пайовиків в майні В.Чернеччинського ССТ, відповідні частки пайовиків - членів споживчого товариства були проіндексовані в 100 разів і склали: ОСОБА_1 - 1800 грн.; ОСОБА_2- 150 грн.; ОСОБА_3 - 1300грн.; ОСОБА_4 - 4500 грн. Зазначені частки вказаних членів були закріплені в магазині АДРЕСА_1 Балансова вартість об'єкта - магазину № 9 складає 5893 грн. Таким чином, в магазині № 9 зазначені пайщики – позивачі по справі - отримали наступні частки: ОСОБА_1- 30,5%, ОСОБА_2 - 2,5%, ОСОБА_3 - 22,1%, ОСОБА_4 - 44,9%. Згідно з п. 34 Статуту ССТ члени споживчого товариства мають право об'єднувати свої частки в майні товариства до цілого (магазину) і на їх основі створювати інші об'єднання. Позивачі просили визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на магазин № 9 і визнати в спільній частковій власності -магазин № 9 - наступні частки співвласників: ОСОБА_1 - 30,5%, ОСОБА_2 - 2,5%, ОСОБА_3 -22,1%, ОСОБА_4 - 44,9%.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача Заболотна О.В. позов не визнала, пославшись на те, що право на отримання своєї частки в майні товариства мають особи, які вийшли з членів ССТ, при цьому вони не вправі вимагати визнання права власності на майно товариства. Оскільки всі позивачі, крім ОСОБА_1, залишаються членами споживчого товариства, вони не мають право на отримання своєї частки в майні товариства, тим більше на визнання за ними права власності на частку в майні товариства. Положення про порядок закріплення частки пайовиків в майні В. Чернеччинського ССТ, на яке посилаються позивачі і яке повинно бути невід’ємною частиною Статуту ССТ, не зареєстровано в установленому законом порядку і не може бути підставою для задоволення вимог позивачів. Свідоцтва про право на частку в спільному майні товариства, які маються у позивачів, не завірені підписами голови правління ССТ та голови комісії з питань закріплення власності, не скріплені печаткою, містять відомості, що не відповідають дійсності. Крім того, представник товариства послався на те, що розмір належного позивачам паю( частки) в майні товариства на даний час не визначений.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, свідків, дослідивши письмові докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 являлися членами ( пайовиками) Великочернеччинського сільського споживчого товариства.
У відповідності з ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об’єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які правомочні розглядати будь-які питання діяльності товариства( ст. 13 Статуту).
Загальні збори товариства приймають Статут товариства, розглядають та затверджують програми(плани) економічного та соціального розвитку споживчого товариства, визначають розміри вступного та обов’язкового пайових внесків, затверджують річні звіти правління і баланси споживчого товариства, розподіляють прибутки, створюють необхідні фонди і резерви, здійснюють право колективної власності споживчого товариства, котрим передаються окремі функції по господарському управлінню колективним майном ( п. 14 Статуту).
Кожен член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначаються розмірами обов’язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Члени споживчого товариства мають право об’єднувати свої частки в майні товариства до цілого ( наприклад, до цілого магазину) і на їх основі створювати інші об*єднання. Споживче товариство самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Воно реалізує право власника через свої органи ( загальні збори, правління) у відповідністю з їх компетенцією, визначеною Статутом.
Всі питання закріплення власності вирішені в окремому Положенні, яке затверджується загальними зборами членів споживчого товариства. Цей документ про закріплення частки в майні товариства є невід*ємною частиною Статуту( п.34 Статуту). На Положенні «Про порядок закріплення частки в майні », яке знаходиться в матеріалах справи( ар.с. 15) не має ніякої відмітки державного реєстратора про те, що воно є невід'ємним додатком до Статуту та зареєстроване відповідно до встановленого порядку, відсутні будь-які реквізити, тощо. З листа Державного реєстратора Сумської райдержадміністрації за № 1079 від 05.03.2009 р. вбачається, що ніякого документу, в тому числі і Положення«Про порядок закріплення частки в майні », який є невід'ємною частиною Статуту В.Чернеччинського ССТ, не зареєстровано. Отже, за таких обставин посилання позивачів на Положення «Про порядок закріплення частки в майні » як на підставу своїх вимог є неправомірним.
Крім того, у відповідності з ст. 21 Закону України «Про кооперацію» пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки — у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Член споживчого товариства може вийти з нього на підставі письмової заяви, яка розглядається правлінням товариства в 30-денний строк. При цьому йому повертається всі сума пайового внеску і сплачується належна частка прибутку за результатами роботи за рік.( ст. 7 Статуту).
Питання про виключення з членів споживчого товариства вирішується загальними зборами пайовиків. ( п. 12 Статут товариства). Рішенням загальних зборів пайовиків Великочернеччинського споживчого товариства від 21 липня 2007 року ОСОБА_1 виключена з членів товариства, а інші позивачі залишаються членами споживчого товариства на цей час.
Таким чином, право на частку ( пай) мають члени споживчого товариства у разі виходу або виключення з кооперативу. Оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були і залишаються членами товариства, вони не мають права на отримання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу.
ОСОБА_1 на даний час не є членом споживчого товариства, отже, має право на отримання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу. Однак і в цьому випадку ані Законом, ані Статутом товариства не передбачено право особи, що вийшла з членів споживчого товариства на майно або частку в майні споживчого товариства.
Посилання позивачів на свідоцтва про право на частку в спільному майні товариства , в яких їх частка закріплена в магазині №9 по вул. Радянській в с. В. Чернеччина ( ар.с.11-14), також є сумнівним. Представник відповідача Заболотна О.В. пояснила, що частки в майні товариствіа ніколи не затверджувались на загальних зборах.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що запис про закріплення часток в майні товариства ставив саме він перед подачею позову до суду. Характерно, що у інших членів споживчого товариства такий запис в свідоцтвах відсутній і мається лише у позивачів по справі. Запис про закріплення часток позивачів в магазині №9 не скріплений печаткою товариства, підписом голови правління споживчого товариства, не містить посилання на дату та номер рішення загальних зборів з цього питання.
У відповідності з наданими Законом повноваженнями, загальними зборами пайовиків неодноразово вирішувалося питання про продаж всіх магазинів і розподіл прибутку з продажу між пайовиками . Як пояснив представник відповідача, рішенням загальних зборів від 31 травня 2009 р. було ще раз підтверджено продаж даного магазину за 70000,00 грн. ОСОБА_9 З матеріалів справи вбачається, що зазначена сума грошей була внесена ОСОБА_9
Як на підставу своїх вимог позивачі посилаються на рішення загальних зборів від 29 травня 2000 року, на якому було прийнято рішення про проведення індексації пайових внесків в 100 разів, провести розподіл та закріплення за членами споживчого товариства майна споживчого товариства відповідно до їх паю, затвердити список магазинів, які призначені для розподілу ( закріплення часток) в тому числі і магазин АДРЕСА_1, затвердити Положення про порядок закріплення частки пайовиків в майні товариства та порядок користування (розпорядження ) цією часткою
Разом з тим, на загальних зборах від 23 грудня 2007 року та 31 травня 2009 р. було вирішено відмінити рішення загальних зборів В.Чернеччинського ССТ від 29.05.2000 р. в частині затвердження Положення про порядок закріплення частки пайовиків в майні В.Чернеччинського ССТ та порядок користування (розпорядження) цією часткою; проведення індексації пайових внесків в 100 разів для часткового покриття збитків, які понесли пайовики від інфляції та з метою реформування споживчого товариства; проведення розподілу та закріплення за членами споживчого товариства майна споживчого товариства відповідно до їх паю з метою приблизити основні засоби до господаря і на цій основі реформувати споживче товариство; затвердження зразка свідоцтва про право на частку в споживчому товаристві.
Визнання за позивачами права власності на магазин №9 товариства потягне за собою ущемлення прав інших членів товариства, які в даному випадку взагалі будуть позбавлені можливості в майбутньому захистити свої майнові права.
Навпаки, продаж майна товариства за ринковими цінами на момент продажу з подальшим розподілом прибутку між членами товариства сприятиме захисту майнових інтересів всіх пайовиків.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213,214,215 ЦПК України, ст.. ст. 10,60 ЦПК України, ст. ст. 15, 21, 37 Закону України «Про кооперацію», ст. ст. 328, 392 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Великочернечченського сільського споживчого товариства про визначення права власності на майно за безпідставністю позовним вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя