Р І Ш Е Н Н Я 2-1106/ 2010 р.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2010 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А. при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди зазначаючи, що 22 жовтня 2009 року її син ОСОБА_3 грався неподалік від дому зі своїми друзями. Син відповідачки - ОСОБА_4, 1998 року народження вистрелив з рогатки каменем в сина позивачки, який влучила в ліве око. При зверненні до окуліста був встановлений діагноз - контузія лівого ока середньої тяжкості. З 23 жовтня 2009 року по 06 листопада 2009 року її син перебував в дитячій лікарні. Також в березні 2010 року при повторному огляді в сумській обласній лікарні лікарем-окулістом, сина знову було госпіталізовано. При виписці зір становив 40-50%. Внаслідок травми син став знервованим, замкнутим, постійно впадає в депресії. Вважала, що діями ОСОБА_4 їх родині було завдано моральну шкоду, яку оцінює 50000 гривень. На лікування вона витратила 1852 гривень. Відповідачка завдану матеріальну шкоду не відвідувала. Просила суд постановити рішення, яким стягнути завдану матеріальну та моральну шкоду та судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пославшись на те, що шкода завдана не умисними, а необережними діями. Позов в частині матеріальної шкоди визнала частково оскільки, на її думку, деякі квитанції на придбання ліків повторюються; позов в частині моральної шкоди визнала частково, оскільки розмір шкоди , на її думку, явно завищений.
Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_5, дослідивши письмові докази, а також матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи №1866/2009р. Сумського РВ ГУМВС України в Сумській області, суд вважає вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2009 року син відповідачки ОСОБА_4, 1998 року народження, необережно вистрелив з рогатки каменем в сина позивачки, який влучила в ліве око постраждалого сина позивачки.
При зверненні до окуліста був встановлений діагноз - контузія лівого ока середньої тяжкості, травматичний медриаз, часткова травматична катаракта лівого ока, непроникаюче поранення роговиці, набряк сітчатки лівого ока.( ар.с. 9).
З 23 жовтня 2009 року по 06 листопада 2009 року син перебував в дитячій лікарні.
У відповідності з ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала. У відповідності з ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Таким чином, суд вважає встановленим, що в результаті дії неповнолітнього сина відповідачки сину позивачки була завдана шкода, яка підлягає стягненню з відповідачки.
Розмір завданої матеріальної шкоди підтверджується наданими позивачкою копіями квитанцій , товарних чеків про придбання окулярів, ліків, тощо( ар.с.11-21).
Посилання відповідачки на те, що деякі квитанцій пред’явлені двічі, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що в результаті неправомірних дій сина відповідачки позивачці завдана моральна шкода, оскільки вона пережила нервовий струс, хвилювалася і хвилюється за здоров*я сина, завдані ушкодження, скоріш за все, носять непоправний характер і негативні наслідки травми спостерігатимуться на протязі дуже тривалого часу, про що пояснила в судовому засіданні лікар ОСОБА_5
Разом з тим, враховуючи обставини заподіяння шкоди та глибину моральних страждань, беручи до уваги, що шкода завдана не умисними, а необережними діями не самої відповідачки, а її неповнолітнього сина, враховуючи її майновий стан, суд вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 15000 гривень, відмовивши в іншій частині за безпідставністю позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.213, 214, 215 ЦПК України, ст.1166, ст. 1167 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1852 гривні матеріальної та 15000 гривень моральної шкоди, а всього 16852 гривні, відмовивши в іншій частині позову за безпідставністю позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя