Справа № 2 - 1849/ 10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Лебединський районний
суд Сумської області
в складі: головуючого – судді Стеценко В.А.
при секретарі – Кальченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бішкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, третя особа – Інспекція державного архітектурного будівельного контролю в Сумській області про встановлення факту належності домогосподарства померлому та визнання права власності на спадкове майно;
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2, який за життя склав заповіт, яким заповів йому житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1. Спадкоємиця на обов’язкову частину спадщини – дружина померлого ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадкового майна. При звернені до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено на підставі відсутності правовстановлюючих документів на майно, а в бюро технічної інвентаризації з’ясувалося, що зазначений житловий будинок не зареєстрований, тому позивач звернувся до суду та просив встановити факт належності житлового будинку з надвірними спорудами померлому ОСОБА_2 та визнати за позивачем право власності на дане спадкове майно.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, в наданій суду заяві позовні вимоги визнав, просив справу розглянути без його присутності
Представник третьої особи - Інспекції державного архітектурного будівельного контролю в Сумській області у судове засідання не з’явився, але надіслав на адресу суду відзив в якому зазначив, що не заперечує проти позовних вимог, просив справу розглянути за його відсутності та звернув увагу суду на те, що будівлі домогосподарства не прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні показали суду, що ОСОБА_2 збудував домогосподарство і все життя прожив за АДРЕСА_1 спору між родичами за право власності на це майно не існує.
З паспорту, картки (а.с.6-7), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачем є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також те, що він є платником податків.
З свідоцтва (а.с. 8), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис №10.
З заповіту (а.с. 9), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 заповідав належний йому житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_1.
З заяви (а.с. 10), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3, як дружина померлого, яка має право на обов’язкову долю в спадщині за законом, відмовляється від неї на користь ОСОБА_1.
З технічного паспорту та довідки (а.с. 11-15), досліджених в судовому засіданні вбачається, що за архівними інвентаризаційними документами КП „Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради” житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 не зареєстрований. На земельній ділянці знаходяться: цегляний житловий будинок 1970 року побудови, загальною площею 60,4 кв.м., житловою площею 48,0 кв.м., погріб цегляний літ. „п/г”, сарай шлакоблочний літ. „Б”, сарай дерев’яний літ. „В”, огорожа дошки №1-2
З постанови (а.с. 16), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 28.09.10 року державним нотаріусом ОСОБА_6 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцю ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2, в зв’язку з відсутністю правовстановлювального документу.
З довідок (а.с. 17-19), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом з дружиною ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 проживав в АДРЕСА_1, житловий будинок за даною адресою належав померлому ОСОБА_2 Заповід, посвідчений від імені ОСОБА_2 виконкомом Бішкінської сільської ради 05.02.93 року за реєстровим №12 ним не змінювався і не скасовувався.
З довідок (а.с. 20-21), досліджених в судовому засіданні вбачається, забудова житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 відповідає протипожежним та санітарно – епідеміологічним вимогам та не суперечить встановленим державним стандартам.
Вислухавши представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява обґрунтована, між сторонами мають місце цивільні правовідносини і позов підлягає до задоволення, поскільки в судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2, який за життя склав заповіт, яким заповів позивачу житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1. Спадкоємиця на обов’язкову частину спадщини – дружина померлого - ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадкового майна. При звернені до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено на підставі відсутності правовстановлюючих документів на майно, а в бюро технічної інвентаризації з’ясувалося, що зазначений житловий будинок не зареєстрований, тому позивач звернувся до суду та просив встановити факт належності житлового будинку з надвірними спорудами померлому ОСОБА_2 та визнати за позивачем право власності на дане спадкове майно.
Позивач прийняв спадщину, проте не може отримати свідоцтво про право на неї, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дане домогосподарство.
Також, суд приймає до уваги, що забудова житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 відповідає протипожежним та санітарно – епідеміологічним вимогам та не суперечить встановленим державним стандартам, спорів про розташування чи про визнання права власності щодо будівель зазначеного домогосподарства між позивачем та іншими особами не виникало, і їх існування та розташування не викликає заперечень з боку органів місцевого самоврядування.
Вказані обставини стверджуються показами представника позивача, свідків та матеріалами справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Згідно вимог ст. ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1222 – 1223, 1268 ЦК України, громадяни України можуть бути суб’єктами права власності на підставах, не заборонених законом і мають право звернутися до суду з позовом про визнання права власності а спадкоємці мають право прийняти спадщину.
Суд приймає до уваги, те що в судовому засіданні ні відповідач, ні третя особа не
оспорили позовних вимог, що факт придбання позивачем нерухомого майна, на підставах, не заборонених законом знайшов своє підтвердження, поскільки був стверджений не тільки поясненням його представника а й документами, дослідженими під час розгляду справи і вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.
На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 60, 88, 130, 209, 213, 214, 215, 256 - 259 ЦПК України, ст. ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1222 – 1223, 1268 ЦК України;
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бішкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, третя особа – Інспекція державного архітектурного будівельного контролю в Сумській області про встановлення факту належності домогосподарства померлому та визнання права власності на спадкове майно задовільнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року цегляного житлового будинку 1970 року побудови загальною площею – 60,4 кв.м., житловою площею – 48,0 кв.м., вартістю 47 914 грн., який згідно довідки КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради» значиться на плані господарства під літерою «А»; шлакоблочного сараю вартістю 2 118 грн., який значиться на плані господарства під літ. «Б»; цегляного погрібу вартістю 2 802 грн., який значиться на плані господарства під літ. «п/г»; дерев’яного сараю вартістю 532 грн., який значиться на плані господарства під літ. «В»; огорожі з дощок вартістю 1 011 грн., яка значиться на плані господарства під «№1-2», що розташовані по АДРЕСА_1 і не прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на цегляний житловий будинок 1970 року побудови загальною площею – 60,4 кв.м., житловою площею – 48,0 кв.м., вартістю 47 914 грн., який згідно довідки КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради» значиться на плані господарства під літерою «А»; шлакоблочний сарай вартістю 2 118 грн., який значиться на плані господарства під літ. «Б»; цегляний погріб вартістю 2 802 грн., який значиться на плані господарства під літ. «п/г»; дерев’яний сарай вартістю 532 грн., який значиться на плані господарства під літ. «В»; огорожу з дощок вартістю 1 011 грн., яка значиться на плані господарства під «№1-2», що розташовані по АДРЕСА_1 і не прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення, в той же строк після отримання його копії .
Суддя: В.А. Стеценко.