Судове рішення #12810848

                                                                                                 Справа № 2 - 1809/10 р.  

       

                                                                 

  Р І Ш Е Н Н Я

                                           І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

        13 грудня 2010 року                                                            Лебединський районний

                                                                                                       суд Сумської області.

в складі: головуючого – судді Стеценко В.А.  

              при секретарі – Кальченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м. Лебедині  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням;

                       В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 Згідно відомостей, вказаних в будинковій книзі, з 09.07.2002 року відповідачка була прописана в даному будинку. У серпні 2009 року, у зв’язку з подружньою невірністю, було припинено сумісне мешкання сторін, однак відповідачка відмовляється виписатися з будинку, не мешкаючи в ньому без поважних причин понад шість місяців. Тому позивач звернувся до суду та просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В  судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.            

          Відповідачка у судовому засіданні позов визнала, повідомила, що дійсно більше року не проживає з позивачем, в наданій суду заяві вказала, що проти зняття її з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 не заперечує, проте зауважила, що під час спільного проживання з позивачем приймала участь в добудові житла і в подальшому має намір звертатись до суду за визнанням права власності на його частину.

  З паспорту (а.с.5), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що позивачем є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

  З договору (а.с. 6), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 1 березня 2002 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір, згідно якого вони міняються належними їм на праві приватної власності квартирою, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_2 та будинком, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1.

 З витягу з будинкової книги (а.с. 7), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, була зареєстрована по АДРЕСА_1 12.08.03 року, знята з реєстрації 21.12.04 року і повторно зареєстрована 27.12.05 року.

З паспорту та довідки (а.с.12, 14), досліджених в судовому засіданні вбачається, що відповідачем є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка  

на території Будильської сільської ради власного майна не має, але проживає в АДРЕСА_3, без реєстраційного обліку.

    Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд вважає, що між сторонами має місце спір, пов’язаний з житловими правовідносинами,  позов обґрунтований і підлягає до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1. В 2005 році в дане помешкання була зареєстрована відповідачка, яка з серпня 2009 року там не проживає, проте зареєстрована.

Згідно вимог ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

            Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органами внутрішніх справ протягом семи днів на підставі зокрема остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).

  Суд приймає до уваги, що відповідачка  не підтримує з позивачем родинних

стосунків, виселилась з будинку, що належить останньому, протягом строку, який перевищує 6 місяців не проживає в домогосподарстві АДРЕСА_1 і в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила.

            Проте суд не може взяти до уваги зауваження відповідачки в тій частині, що під час спільного проживання з позивачем приймала участь в добудові житла і в подальшому має намір звертатись до суду за визнанням права власності на його частину, поскільки вказані обставини не спростовують того факту, що на час розгляду позову вона понад встановлені чинним законодавством строки не проживає за місцем своєї реєстрації.

            На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 130, 209, 213, 214, 215  ЦПК України, ст. 391 ЦК України, ст. 71, 72, 163 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні»;

                                                  В И Р І Ш И В:

 

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

     Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, що розташоване в АДРЕСА_1.

              Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня  проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення в той же строк після отримання копії рішення.

        Суддя:                                                                                               В.А. Стеценко.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація