Апеляційний суд Рівненської області
У Х В А Л А Іменем України
28 грудня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та матеріалів про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді - Полюховича О.І. суддів - Квятковського А.С., Збитковської Т.І.
з участю: секретаря - Міщук Л.А.
прокурора – Клімашевич Н.О.
захисника - адвоката - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
потерпілої – ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією захисника – адвоката ОСОБА_1 на вирок Здолбунівського районного суду від 12 жовтня 2010 року.
Цим вироком,
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, раніше не судимий, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1,
- засуджений за ч.3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 20 лютого 2010 року приблизно о 21-00 год, маючи умисел на заволодіння чужим майном, подолавши перешкоди, проник у будинок АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, вчинив напад на останню, застосувавши до неї насильство небезпечне для життя та здоров’я в момент заподіяння, заволодів грошима у сумі 300 грн. і з місця вчинення злочину зник.
В поданій на вирок суду апеляції захисник-адвокат ОСОБА_1 просить вирок Здолбунівського районного суду 12 жовтня 2010 року змінити , перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.3 ст. 187 КК України на ч.1 ст. 187 КК України та звільнити засудженого від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України. В обґрунтування апеляції захисник зазначив, що жодних належних та достовірних доказів, які б стверджували про те, що ОСОБА_2 вчинив розбій з проникненням у житло ОСОБА_3, органами досудового слідства та судом встановлено не було. ОСОБА_1 також наголосив на тому, що судом першої інстанції при обранні покарання ОСОБА_2 не враховані обставини, що пом’якшують покарання останнього, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, думка потерпілої щодо призначення винній особі покарання.
_________________________________________________________________________________
Справа № 11-526/10 головуюча у 1-й інстанції – Бондаренко Н.В.
Категорія: ч.3 ст. 187 КК України доповідач – Полюхович О.І.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які просять апеляцію задовольнити в повному обсязі, змінивши вирок суду, думку прокурора, який просить залишити вирок суду першої інстанції без зміни, пояснення потерпілої ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника-адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом ( із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів, тощо) який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
Як установив суд, 20 лютого 2010 року приблизно о 21-00 год ОСОБА_2, подолавши перешкоди, шляхом нанесення удару палицею по голові ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проник в помешкання останньої, а саме будинок АДРЕСА_2 і заволодів грошима потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_3 як в ході досудового слідства (а.с.12,30-35), так і під час судового розгляду справи в суді першої інстанції (а.с. 163) та в суді апеляційної інстанції показала, що ОСОБА_2, при обставинах зазначених у вироку, зразу ж після відкриття вхідних дверей будинку наніс декілька ударів палицею по голові, проник в помешкання, а потім вимагав передати гроші.
ОСОБА_2 в суді першої інстанції (а.с.162) та під час апеляційного перегляду справи вказав, що він не проникав до помешкання потерпілої проти її волі, оскільки ОСОБА_3 йому відкрила двері добровільно, запросила зайти, а після її відмови позичити гроші , він наніс їй один удар палицею по голові.
Колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції вірно не взято такі показання ОСОБА_2 до уваги, оскільки вони спростовуються показаннями самого ж засудженого, які від давав в ході досудового слідства (а.с.61, 63) та висновком експерта №109 (а.с.25), щодо кількості нанесених ОСОБА_3 ударів.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що апеляція захисника-адвоката ОСОБА_1 щодо виключення із вироку суду кваліфікуючої ознаки в діях ОСОБА_2 проникнення в житло не заслуговує на увагу, а тому підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_2 не вбачається.
Статтею 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання , необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції в повній мірі врахував дані, які характеризують винну особу: ОСОБА_2 негативно характеризується по місцю проживання, не працевлаштований, зловживає алкогольними напоями, злочин вчинено щодо літньої особи в стані алкогольного сп’яніння. Судом також врахована думка потерпілої щодо призначення покарання ОСОБА_2, а тому підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст..365, 366 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2010 року щодо засудження ОСОБА_2 за ч.3 ст.187 КК України залишити без зміни, а апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 – без задоволення.
С у д д і:
Полюхович О.І. Збитковська Т.І. Квятковський А.С.
(підпис) (підпис) (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: О.І.Полюхович