справа № 1-71/10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року                                                                               м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Василевича О.В.

при секретарі Івчук Є.О.

з участю прокурора Гуца О.Л.

захисника адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженець та житель  АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працюючий, раніше несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, з подальшою перекваліфікацією на ст.128 КК України,

в с т а н о в и в :

07 лютого 2010 року, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в приміщенні кафе «Престиж», що розташоване в с.Оженин Острозького району Рівненської області, по вул.Миру, 18, під час конфлікту з ОСОБА_2, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс два удари кулаками рук в обличчя ОСОБА_2, внаслідок чого останній впав, вдарившись лівою стороною тулуба об стілець.  

В результаті дій ОСОБА_4, ОСОБА_2 з необережності спричинено тілесні ушкодження у вигляді : закритої травми живота, розриву селезінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 07 лютого 2010 року він перебував у вечірній час в кафе «Престиж» в с.Оженин Острозького району Рівненської області, в якому відпочивав зі своїми знайомими. Коли він сидів за столом разом із своїми знайомими, то ОСОБА_2 позвав його за свій столик, на що він погодився та присів за стіл за яким сидів потерпілий. Сидячи за столом вони розмовляли, та під час розмови йому налили три рази по 50 грам горілки, які він випив. В ході бесіди ОСОБА_2 почав принижувати та ображати його, з приводу чого між ними виник конфлікт, під час якого спочатку встав потерпілий, та після нього встав він. Кулаком правої руки він вдарив ОСОБА_2 в обличчя та одразу після першого удару наніс другий удар кулаком лівої руки в перенісся, в результаті чого ОСОБА_2 впав на стілець, вдарившись лівою частиною тулуба об стілець. В подальшому потерпілий сидячи на стільці схилив голову вниз та він наніс йому ще один удар кулаком правої руки в потилицю. Після чого перестав наносити удари, оскільки побачив, що з обличчя потерпілого капає кров. З приводу показів, даних ним під час відтворення обстановки та обставин події щодо нанесених ударів та положення потерпілого після таких ударів пояснив, що вказав на те, що потерпілий не падав маючи на увазі, що потерпілий не падав на підлогу. Пояснив, що будь-яких ударів руками чи ногами в ділянку тулуба чи живота потерпілого не наносив. Вказав, що під час нанесення ударів не припускав, що потерпілий міг впасти та вдаритись об стілець, оскільки удари були незначної сили так як він був напідпитку. У вчиненому щиро розкаюється.  

Крім визнання своєї вини підсудним, його вина доведена в ході судового розгляду на підставі показів свідків, потерпілого, висновків експертизи та сукупністю інших доказів, зібраних на досудовому слідстві, які перевірено в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 07.02.2010 р. власним автомобілем приїхав зі своїми знайомими до кафе «Престиж», де святкував народження своєї дитини. Перебуваючи у кафе він вживав спиртні напої та пригощав ними своїх знайомих. Коли він був у кафе та сидів за своїм столом він покликав до себе ОСОБА_4, який присів за його столик та випив 2-3 стопки горілки. Через деякий час він вирішив піти покурити на вулицю. Як тільки він встав, то  підсудний також підвівся та наніс йому один удар в голову, від чого він відчув біль та на  декілька хвилин втратив свідомість. Як відбувалися події далі не пригадує. Пояснив, що не пам’ятає чи наносив підсудний йому удар ногою в ліву сторону живота, оскільки він був напідпитку. Наступного дня він звернувся в лікарню, де його було прооперовано та видалено селезінку. Пояснив, що в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди отримав 7 500 грн. та будь-яких претензій матеріального та іншого характеру до підсудного не має.  

 Свідок ОСОБА_5 показала суду, що в лютому місяці 2010 р., точної дати не пригадує, близько опівночі вона була разом зі своїми подругами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в приміщенні кухні, що в кафе «Престиж» та почула як в залі, де знаходились відвідувачі, щось відбувається, та коли вийшла в зал до відвідувачів, то побачила як підсудний рукою вдарив потерпілого по голові, при цьому в руках у нього нічого не було. Скільки разів він наносив удари вона не пригадує, як почалась бійка та причини конфлікту вона не знає.      

Свідок ОСОБА_8 показав, що 07.02.2010 р. він погодився на пропозицію ОСОБА_2 та поїхав разом з ним в кафе «Престиж» відсвяткувати народження його дитини. В кафе вони сиділи за столиком втрьох – він, ОСОБА_2 та третій чоловік, особи якого він не знає. Згодом ОСОБА_2 покликав до них за столик ОСОБА_4, в цей час він вийшов на вулицю покурити та коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_2 сидів з опущеною до низу головою, та з його обличчя капала кров. Він допоміг йому піднятись та вони пішли до автомобіля яким приїхали в кафе. На його пропозицію поїхати в лікарню потерпілий відмовився та попросив, щоб він допоміг провести його додому, при цьому потерпілий сам сів за кермо і вони поїхали до будинку в якому проживає потерпілий. Пояснив, що з моменту коли він допоміг потерпілому піднятися зі стільчика та до моменту коли він з потерпілим приїхав до місця проживання ОСОБА_2, останній в його присутності на болі в животі не скаржився та не падав.

Свідок ОСОБА_7, покази якої за згодою учасників процесу були оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві показала, що 07.02.2010 р. знаходилась на роботі з барменом ОСОБА_6 Близько 22 год. до кафе прийшов ОСОБА_2 з двома чоловіками, які замовили спиртні напої та фрукти. Крім них в кафе в той час також відпочивав ОСОБА_4 з компанією хлопців. Бачила як ОСОБА_4 присів за столик до ОСОБА_2, вони про щось розмовляли. Згодом бачила, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникла сутичка, а саме ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2 рукою в обличчя. Потім бачила, що ОСОБА_4 знову наносив удари руками в голову ОСОБА_2. Чи бив ОСОБА_4 ОСОБА_2 ногами вона не бачила (а.с.56).

Крім показів потерпілого та свідків вина підсудного підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 85 від 11.03.2010р. відповідно до якого 08.02.2010р. у ОСОБА_2 при госпіталізації у хірургічне відділення Острозької ЦРЛ було виявлено діагностовано «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій поперекового відділу хребта, параорбітальна гематома справа, закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча». Тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву селезінки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальної гематоми справа відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілого, виникнення їх внаслідок самопадіння – маловірогідно. Вказані тілесні ушкодження виникли не менше як від двох травматичних дій (ударів). ОСОБА_2 проведено хірургічну операцію – видалення селезінки (спленектомію). Будь-яких тілесних ушкоджень у потерпілого, характерних для боротьби і самооборони не виявлено. Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий міг пересуватись та здійснювати цілеспрямовані дії. Наявні в ОСОБА_2 тілесні ушкодження відповідають терміну їх виникнення, а саме 07.02.2010р. (а.с.49-50).    

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 354 від 12.11.2010 р. діагностовано лікарями у потерпілого ушкодження у вигляді «закритої травми живота, розриву селезінки» могли виникнути як за обставин, на які 01.04.2010 р. вказував ОСОБА_2 під час допиту його як потерпілого, так і при інших обставинах (а.с.204-205).

Покази потерпілого, дані ним на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, в частині заподіяння його підсудним удару ногою в живіт, суд не приймає до уваги, оскільки такі покази в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження, в тому числі не були підтверджені самим потерпілим.  

Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт Бойко М.О. показав, що тілесні ушкодження у вигляді розриву селезінки могли бути отримані потерпілим при падінні від удару лівою стороною тулуба об стілець.

Допитаний у судовому засіданні завідуючий хірургічним відділенням Острозької ЦРЛ   Бойчук О.Р., показав, що на початку лютого 2010 р. в приймальне відділення лікарні поступив ОСОБА_2 із скаргами на болі в животі. За результатами проведених обстежень було прийнято рішення про необхідність його оперувати. В результаті проведеного ним оперативного втручання потерпілому була проведена операція спленектомія – видалення селезінки. Свідок показав, що тілесне ушкодження у вигляді розриву селезінки, яке було діагностовано у потерпілого при поступленні у лікарню могло бути отримане ним від удару об стілець або іншу виступаючу частину поверхні внаслідок падіння на неї лівою частиною тулуба.        

Підсудного віддано до суду за ч.1 ст.121 КК України, з подальшою зміною прокурором обвинувачення на ст.128 КК України з тих мотивів, що дії ОСОБА_4 не були направлені на завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, оскільки наносячи удари по обличчю потерпілого підсудний не передбачав та не бажав настання тяжких наслідків.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що вину підсудного у вчиненому злочині доведено повністю, а кваліфікація його дій за ст.128 КК України є правильною, оскільки він заподіяв необережне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України підсудним вчинено злочин невеликої тяжкості та при цьому враховує, що обтяжуючими покарання ОСОБА_4 обставинами є тяжкі наслідки, заподіяні злочином, які настали у потерпілого у вигляді втрати органу, та вчинення підсудним злочину у стані алкогольного сп’яніння.  

Одночасно, відповідно до ст.66 КК України як пом’якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття підсудного, добровільне відшкодування шкоди потерпілому та Острозькій центральній районній лікарні, в якій потерпілий перебував на лікуванні.

Враховуючи особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, не працює, непрацездатних та неповнолітніх на утриманні немає, приймаючи до уваги, що внаслідок злочину були заподіяні тяжкі наслідки, суд приходить до висновку про необхідність обрання міри покарання в межах санкції ст.128 КК України у вигляді обмеження волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання підсудного та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому строк попереднього ув’язнення підлягає зарахуванню до строку покарання за правилами ч.1 ст.72 КК України.

В ході судового розгляду представник цивільного позивача - Острозької центральної районної лікарні подав заяву про відмову від позову у зв’язку з відшкодуванням шкоди з одночасною вказівкою на відсутність у Острозької центральної районної лікарні будь-яких претензій до підсудного, що додатково підтверджується квитанцією № 24 від 23.06.2010 р. про оплату витрат на лікування потерпілого в розмірі 688,50 грн. (а.с.146, 147). Вказана заява не суперечить вимогам закону та не порушує прав та інтересів третіх осіб, а відтак відмова від позову приймається судом.

Керуючись ст.ст.323, 324, 342 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком один рік шість місяців.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання - 20 квітня 2010 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк затримання та перебування під вартою.

Закрити провадження у справі за позовом Острозької центральної районної лікарні у зв’язку з відмовою від позову.

Речові докази по справі – скатертину із тканини та плівку з полімерного матеріалу зі слідами крові, які  зберігаються в кімнаті речових доказів Острозького МВ УМВС України в Рівненській області - знищити.

Зарахувати до строку покарання період перебування під вартою з часу затримання - 20 квітня 2010 року по день проголошення вироку - 23 грудня 2010 р. за правилами пп..б) п.1) ч.1 ст.72 КК України - один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, обраний щодо ОСОБА_4 змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.  

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим – з дня вручення копії вироку.

Суддя                                       Василевич О.В.