ПОСТАНОВА 2-а-820/2010
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року смт.Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Халявки В. І.,
при секретарі – Козулі Н. П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Семенівка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти ДПС Швеця Олександра Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до районного суду з адміністративним позовом, в якому вказував, що 31 жовтня 2010 року відповідачем винесено постанову серії ВІ № 132138 про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 697 грн. за правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач вказував, що його притягнуто до відповідальності за те, що він керуючи автомобілем ВАЗ-210430 в умовах недостатньої видимості, а саме туману, не увімкнув світлові прилади та не мав при собі поліса обов’язкового страхування цивільної відповідальності. Стверджуючи, що він виконав вимоги Правил дорожнього руху про необхідність включати світло фар в умовах недостатньої видимості, а також мав поліс страхування цивільної відповідальності, та інформацію про страхування цивільної відповідальності на лобовому склі автомобіля, вказуючи на порушення відповідачем вимог ст..280 КУпАП про повне і всестороннє з’ясування обставин правопорушення при розгляді справи, позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про накладення на нього адміністративного стягнення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, пояснивши, що він не вчиняв жодного з правопорушень, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідач Швець Олександр Васильович в судове засідання не з’явився, просив розглядати справу без його участі, направив до суду заперечення на адміністративний позов, в яких вказував, що 31 жовтня 2010 року він в складі наряду ДПС Полтавської роти ДПС здійснював нагляд за дорожнім рухом на 281 км. автодороги Київ-Харків. Ним був зупинений автомобіль ВАЗ-210430 д.н.з.НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який в умовах недостатньої видимості в результаті туману рухався без увімкнених фар ближнього (дальнього) світла. Окрім того, водій не мав поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто вчинив правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП. Відповідач вказував, що він діяв відповідно до інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року № 111. Він зафіксував на відео правопорушення, склав протокол та виніс постанову щодо ОСОБА_1 Вважаючи свої дії правомірними, а постанову законною, Швець В.О. просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, показання свідка, дослідивши інші докази вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю з таких підстав.
Встановлено, що 31 жовтня 2010 року о 8 год.40 хв. інспектором ДПС Полтавської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) Швецем Олександром Васильовичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВІ1 № 068800 щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Протокол складений про те, що 31 жовтня 2010 року о 8 год.40 хв. на 281 км. автодороги Київ-Харків ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-210430 д/н НОМЕР_1 рухався в умовах недостатньої видимості, а саме туману з невімкненими світловими приладами, тобто ближнє та дальнє світло фар, а також не мав при собі поліса цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим порушив п.п.19.1 (а), 2.1( г) Правил дорожнього руху. Ним же, відповідачем, 31 жовтня на місці вчинення правопорушення винесено постанову серія ВІ № 132138 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 697 гривень.
Із пояснень позивача та відповідача встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень та підпису в протоколі, в зв’язку з чим відповідачем було залучено двох свідків для засвідчення факту відмови.
Після перегляду в судовому засіданні відеозапису, наданого відповідачем, встановлено, що ОСОБА_1 31 жовтня 2010 року о 8 год.40 хв. на автодорозі Київ-Харків дійсно керував автомобілем ВАЗ-210430 в умовах обмеженої видимості (туману) без включеного ближнього чи дальнього світла фар.
Пояснення позивача ОСОБА_1 та показання допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 про те, що авто рухалося із увімкненим ближнім світлом фар не беруться судом до уваги, бо суперечать відеоматеріалу, наданому відповідачем.
Таким чином у інспектора ДАІ були всі законні підстави для зупинення позивача та складання протоколу про адмінправопорушення , передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Разом з тим в судовому засіданні не спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що він не мав при собі поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також що на лобовому склі автомобіля була інформація про наявність такого полісу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із пояснень позивача ОСОБА_1 та відповідача Швеця О.В. вбачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем були залучені свідки для засвідчення відмови позивача дати пояснення та підписати протокол.
Відповідачем Швецем О.В. не виконано вимоги підпункту першого пункту 4.2. «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77 та зареєстрованої у Мінюсті України 24 квітня 2009 року про обов’язкове долучення до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень свідків правопорушення.
Таким чином в судовому засіданні при розгляді справи судом не встановлено будь-яких доказів про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а його твердження про невинуватість не спростовано.
Позивачем ОСОБА_1 додано по позовній заяві фотокопія полісу № ВЕ 6142096 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який укладено з ПрАТ «Провідна» 17 жовтня 2010 року.
Судом встановлено, що відповідачем винесено постанову в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що стягнення не призначається окремо за кожне правопорушення, а при призначенні стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, враховуються і факт вчинення іншого чи інших правопорушень.
Встановлено, що за правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП встановлено стягнення у виді штрафу у розмірі від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Саме в межах санкції цієї статті і накладено стягнення на позивача у розмірі 697 грн. або 41 неоподаткований мінімум .
Отже при недоведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП постанову відповідача слід визнати неправомірною, оскільки стягнення призначалося лише із застосуванням санкції ст..126 ч.1 КУпАП. Оскільки КУпАП не передбачено накладення стягнень за кожне правопорушення, постанову відповідача неможливо визнати неправомірною частково, оскільки по ч.2 ст.122 КУпАП стягнення окремо не призначалося.
За таких обставин є всі підстави вважати постанову відповідача неправомірною, такою що підлягає скасуванню.
Визнаючи постанову неправомірною, суд виходить з того, що відповідно до ст..251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вчинення правопорушення, а є лише способом фіксації такого.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП відповідачем ніяких доказів не надано, а отже не спростовано твердження позивача про його невинуватість.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст.6-12,161,163,171-2 КАСУ, ст..36 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області Швеця О.В. про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову інспектора ДПС Швеця Олександра Васильовича № 132128 від 31 жовтня 2010 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 та 126 ч.1 у виді штрафу у розмірі 697 гривень визнати незаконною та скасувати.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Головуючий-підпис
/З оригіналом згідно/
Заступник голови Семенівського районного суду
Полтавської області В.І.Халявка
Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2010 року о 09 годині.