АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого - судді : - Беха М.О.
суддів : - Черкасова В.М., Дриги А.М.
за участю прокурора : - Скрипка І.М.
потерпілої : - ОСОБА_5
представника потерпілої : - ОСОБА_6
цивільного позивача : - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9, цивільного відповідача ТОВ „Білоцерківський домобудівельний комбінат“ в особі генерального директора ОСОБА_10, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2010 року, яким -
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Матюші Білоцерківського району, Київської обл., мешканець Київської області, м. Біла Церква,
АДРЕСА_1, освіта середня, працюючий монтажником ТОВ „Білоцерківський ДБК“, одружений, не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Зобов’язано під час випробування повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця жительства та роботи
____________________________________________________________________________________________
Справа № 11– 1277 / 2010 р. Головуючий в 1 інстанції : - Мезін В.Б.
Категорія : ч.2 ст. 286 КК України Доповідач : - Черкасов В.М.
Постановлено стягнути з ТОВ „Білоцерківський домобудівельний комбінат“ на користь ОСОБА_12 117 538 грн., на користь ОСОБА_5 243 813 грн., матеріальних збитків та 100 000 грн., моральних збитків; на користь ОСОБА_7 27 536 грн. матеріальних збитків.
Постановлено стягнути з ОСОБА_9 судові витрати на користь Київського НДІ судових експертиз МЮ України 1 079 грн., на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київської обл., - 3 520 грн., на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Житомирській обл. - 844 грн.
Вироком вирішено також питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_9 визнаний винним та засуджений за те, що він 8 серпня 2007 року близько 13 години, керуючи технічно справним автомобілем „Камаз 5320“ державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись із швидкістю близько 71-73 км/год по правій смузі автодороги „Київ-Одеса“ в напрямку м. Києва, поблизу повороту на
с. Глушки Білоцерківського району, Київської області проявив неуважність, не дотримався безпечної дистанції з автопоїздом у складі автомобіля „ІУЕСО 440Е“ державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом „Кроне СДП 24ЕЛ“ державний номерний знак НОМЕР_3, який рухався попереду і здійснював маневр правого повороту на с. Глушки, а в подальшому, не переконавшись в безпечності свого маневру, спрямував керований ним транспортний засіб на узбіччя, де перебували інші транспортні засоби та пішоходи, що й призвело до наїзду автомобілем „Камаз 5320“ державний номерний знак НОМЕР_1 на ОСОБА_5 та його зіткнення з автомобілями „Деу-Нексія 1.5 ГЛЕ“ державний номерний знак НОМЕР_3 та „Субару-Трибека“ державний номерний знак НОМЕР_5. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 згідно висновку СМЕ № 344/д від 20.07.2007 року отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме: відкритий уламковий перелом діафіза лівої стегнової кістки (по типу неповного відриву нижньої кінцівки); травматичний тромбоз лівої стегнової артерії на рівні перелому; масивне розмічення м’язів лівого стегна на рівні перелому з відшаруванням шкіри та підшкірної клітковини; рана в області верхньої третини лівого стегна. Описані пошкодження заподіяні тупими предметами, можливо в строк указаний в постанові і медичній документації, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя. Своїми діями водій ОСОБА_9 допустив порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, які перебувають у прямому причинному зв’язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
В апеляції захисник засудженого просить вирок суду першої інстанції скасувати та повернути справу прокурору для організації додаткового розслідування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство було проведено однобічно та неповно через те, що судом безпідставно були спростовані докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Також апелянт звертає увагу на необхідність проведення повторної комплексної автотехнічної експертизи.
Цивільний відповідач у своїй апеляції просить скасувати вирок суду в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13 повністю, а також відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що вирок в частині цивільного позову є незаконним, прийнятий з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Прокурор в апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_9 скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та з застосуванням кримінального закону, який не підлягає застосуванню, призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також стягнути з цивільного відповідача на користь ОСОБА_5 200 000грн. моральних збитків. Обгрунтовуючи свою апеляцію, прокурор посилається на те, що ОСОБА_9 свою вину не визнав, збитки потерпілій ОСОБА_5 не відшкодував, ніякої матеріальної допомоги не пропонував та не надав, тому в ході судового слідства не було встановлено обставин, що пом’якшують покарання.
В апеляції та в доповненнях до неї потерпіла ОСОБА_5, просить скасувати вирок суду відносно ОСОБА_9 та призначити останньому покарання у вигляді позбавлення волі. Також апелянт просить стягнути з цивільного відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 310 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн. В обгрунтуванні посилається на те, що вирок винесений з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, ОСОБА_9 не вперше притягується до кримінальної відповідальності за цією статтею, останній були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження внаслідок чого вона стала інвалідом ІІ групи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію державного обвинувача та потерпілої, і заперечував проти апеляції захисника засудженого та цивільного відповідача, потерпілої ОСОБА_5 та її представника, які підтримали свою апеляцію, і погоджуються з апеляцією прокурора та заперечують проти апеляцій захисника і цивільного відповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції захисника, цивільного відповідача, прокурора та потерпілої підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 132 КПК України обвинувачення має бути конкретним.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що зазначені вимоги закону органами досудового слідства в повній мірі дотримані не були, оскільки досудовим слідством під час розслідування справи були допущені однобічність і неповнота, не з’ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а пред’явлене ОСОБА_9 обвинувачення є неконкретним.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, орган досудового слідства під час розслідування справи не вжив заходів для всебічного дослідження обставин, що стосується порушення ОСОБА_9 вимог Правил Дорожнього Руху України, а саме п. 12.3 ПДР. Так, відповідно до висновку експертизи № 130 від 07.11.2007 року водій ОСОБА_9 у дорожній ситуації, що склалась, повинен був керуватися вимогами п. 12.3 ПДР ( т.1 а.с. 142-146 ). Але, пред’являючи остаточне обвинувачення ОСОБА_9 та в обвинувальному висновку ( т.2 а.с. 151-154, 173-187 ), орган досудового слідства не конкретно виклав об’єктивну сторону злочину, а саме зазначив, що водій ОСОБА_9 повинен був керуватися п. 12.2 ПДР України, а не п. 12.3 ПДР як це визначив експерт. Крім того, ОСОБА_9 органом досудового слідства не інкримінується порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього Руху України, який перебуває у прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками, що настали.
Крім того, в матеріалах справи є висновки судово-автотехнічних експертиз, які мають суперечності, тому для їх усунення необхідно призначити та провести повторну комплексну судово-автотехнічну експертизу.
Також, органу досудового слідства необхідно перевірити твердження потерпілої, щодо збільшення моральної шкоди, про що є висновок експерта психолога.
Відповідно до ст. 374 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадках: якщо при апеляційному розгляді справи встановлено однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Допущена по справі неповнота досудового слідства є істотною і не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки для її усунення необхідно провести ряд слідчих дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_9 підлягає скасуванню, з поверненням матеріалів кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування, під час якого слід повно і всебічно розслідувати справу з дотриманням вимог закону і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -
У х в а л и л а :
Апеляції захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9, цивільного відповідача ТОВ „Білоцерківський домобудівельний комбінат“, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_5 – задовольнити частково.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_9 за ч.2 ст. 286 КК України – скасувати, справу повернути прокурору Київської області для організації додаткового розслідування.
СУДДІ :
__________________________ ______________________ __________________________
( Бех М.О. ) ( Черкасов В.М. ) ( Дрига А.М. )