РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Пнівчук О.В., Шишка А.І.
секретаря Вінтоняк О.І.
з участю ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 29 червня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, з серпня 2003 року по червень 2008 рік перебував з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі і за час спільного проживання ними куплено за 80000 грн. трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та придбано ряд рухомого майна.
Позивач вважав, що спірна квартира та рухоме майно набуте подружжям за час шлюбу і належить їм на праві спільної сумісної власності. Тому просив присудити йому ? частину трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та встановити порядок користування цією квартирою. Крім цього просив присудити йому меблевий кухонний набір, прихожу, меблевий набір вітальні, спальні, дитячої і м’який набір (два кріслі а диван) загальною вартістю 10000 грн.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа №22–ц-4368/2010 Головуючий у 1 інст. Лицур І.М. Категорія 46 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
ОСОБА_1 присудити ? частину трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та рухоме майно: телевізор «Соні» вартістю 1500 грн.. «Джі Ві Сі» вартістю 700 грн. холодильник «Ел Джі» вартістю 3000 грн.
мікрохвильову піч «Самсунг» вартістю 600 грн., пральну машину «Ардо» вартістю 3000 грн.. дівіді-плеєр вартістю 400 грн., кухонний комбайн «Браун» вартістю 800 грн..
Під час розгляду справи ОСОБА_1 . пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_3 і просила визнати спірну квартиру її особистою приватною власністю, посилаючись на те, що до реєстрації шлюбу з відповідачем їй на праві приватної власності належала двокімнатна АДРЕСА_3 Позивачка зазначала, що 15 червня 2005 року вона продала вказану квартиру за 80000 грн. і за ці кошти купила спірну квартиру. Тому відповідно ст. 57 СК України вважає, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності.
Щодо запропонованого ОСОБА_3 варіанту поділу рухомого майна не заперечує.
Рішенням Долинського районного суду від 29 червня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Присуджено ОСОБА_3 ? частину трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. З рухомого майна йому присуджено меблевий кухонний набір, прихожу, меблевий набір вітальні, спальні,, дитячої і м’який набір (два кріслі а диван) загальною вартістю 10000 грн.
У встановленні порядку користування квартирою відмовлено.
Цим же рішенням присуджено ОСОБА_1 ? частину трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та рухоме майно: телевізор «Соні» вартістю 1500 грн.. «Джі Ві Сі» вартістю 700 грн. холодильник «Ел Джі» вартістю 3000 грн. мікрохвильову піч «Самсунг» вартістю 600 грн., пральну машину «Ардо» вартістю 3000 грн.. DVD-плеєр вартістю 400 грн., кухонний комбайн «Браун» вартістю 800 грн.. Всього рухомого майна загальною вартістю 10000 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині присудження ОСОБА_3 ? частину спірної квартири та відмовити йому у цій частині позову і задовольнити поданий нею позов, посилаючись на те, суд неповно з’ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим нею доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що перед купівлею спірної квартири нею було продано належну їй на праві власності двокімнатну квартиру вартістю 80000 грн. унаслідок чого допустив порушення вимог ч.7ст.57 СК України. Крім цього, суд безпідставно відмовив їй у призначенні експертизи щодо ринкової вартості належної їй квартири на момент продажі і помилково відхилив представлену ОСОБА_7 розписку про продаж належної їй квартири за 80000 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.
ОСОБА_3 та його представник вважають помилковими доводи апеляційної скарги, а рішення суду у справі законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 та відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 набута сторонами як подружжям за час шлюбу і належить їм на праві спільної сумісної власності. Тому, відповідно ст. 70 СК України у разі поділу зазначеної квартири їх частки є рівними, оскільки інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Проте з такими висновком суду цілком погодитися не можна.
Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно частини другої зазначеної статті цього Кодексу апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
З матеріалів справи вбачається, що сторони з 7 червня 2003 року по 24 червня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі в період якого було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно ч.7 ст. 57 цього Кодексу якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Судом установлено, що до реєстрації шлюбу ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належала квартира АДРЕСА_3 у м. Долині. 15 червня 2005 року зазначену квартиру ОСОБА_1 продала і в той же день купила квартиру №24 вартістю 80000 грн., яка складається з трьох жилих кімнат житловою площею 39,7 кв.м. загальною площею 68,4 кв.м. по АДРЕСА_1.
Зазначені обставини підтверджується копіями договорів купівлі-продажу квартир (а.с.13,14) і не заперечуються сторонами. Також встановлено і не заперечується ОСОБА_3, що отримані кошти від продажі двокімнатної квартири внесені на придбання спірної квартири.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 продала належну їй квартиру за 6000 грн. і ці кошти є незначними для відхилення від рівності часток у спірній квартирі, так як спростовуються даними, які містяться в інформації Експетно-консалтингової фірми від 08.11.2010 року про приблизну ринкову вартість квартири АДРЕСА_3 і квартири №24, яка складається з трьох жилих кімнат житловою площею 39,7 кв.м. загальною площею 68,4 кв.м. по АДРЕСА_1 на час їх купівлі-продажу.
З цих же підстав суд відхиляє доводи ОСОБА_1, що належну їй двокімнатну квартиру вона продала за 80000 грн. при приблизній вартості цієї квартири у розмірі 70000 грн. станом на 15 червня 2005 року (а.с.86).
Вирішуючи даний спір суд також приймає до уваги недовготривалий період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі і доходи ОСОБА_3 за місцем праці протягом 2003-2005 років перед придбанням спірної квартири (а.с.21).
Інших доказів про доходи чи належність йому коштів до реєстрації шлюбу у більшому розмірі ОСОБА_3 суду не подав.
За таких обставин, за час перебування у зареєстрованому шлюбі, згідно ч.7 ст.57 СК України сторони набули 25,23 кв.м. трикімнатної квартири АДРЕСА_1, які належать їм на праві спільної сумісної власності (68,4 – 43,17 = 25,23), що становить 17,25% спірної квартири і кожному з них належить по 12,6 кв.м. У зв’язку з цим, ідеальна частка сторін у цій квартирі становить: ОСОБА_3 18/100 частки вартістю 14736,85 грн., а ОСОБА_1 82/100 частки вартістю 65263,15 грн..
З врахуванням встановлених обставини справи та сукупністю досліджених доказів, відповідно ч.7 ст. 57 СК України колегія суддів приходить до висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав передбачених п.3 ч.1ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 і ОСОБА_1
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно ч. 5 ст. 88 цього Кодексу - якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_3 51 грн. судового збору. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 852 грн. (652+200) судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 136 грн. судового збору в доход держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Долинського районного суду від 29 червня 2010 року в частині присудження ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по ? частині трикімнатної квартири АДРЕСА_1 скасувати.
Ухвалити у цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_3 і ОСОБА_1 задовольнити частково.
Присудити ОСОБА_3 18/100 частини вартістю 14736,85 грн. та ОСОБА_1 82/100 частини вартістю 65263,15 грн. трикімнатної квартири №24 загальною вартістю 80000 (вісімдесят тисяч) грн., яка складається з трьох жилих кімнат житловою площею 39,7 кв.м. загальною площею 68,4 кв.м. по АДРЕСА_1 Івано-Франківської області.
Стягнути: з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 51 грн. судового збору; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 852 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 136 грн. судового збору в доход держави.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий В.Д. Фединяк
Судді: О.В. Пнівчук
А.І. Шишко