2-7962/2010
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
7 грудня 2010 року місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі :
головуючого – судді Кобаль М.І.,
при секретарі – Коваленко О.Л., Комісар С.А.,
з участю позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, суд-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про стягнення боргу. Вказує, що 4 липня 2008 року ОСОБА_2 було написано власноручно розписку, згідно якої вона позичила грошові кошти в розмірі 61988 гривень, та зобов'язалася повернути їх частинами до серпня 2009 року. На неодноразові звернення з серпня 2009 року на предмет повернення боргу ОСОБА_2 завіряла її, що найближчим часом вона поверне гроші, однак кожного разу цей час збільшувала.
На даний час їй стало відомо, що ОСОБА_2 винна гроші не тільки їй, та бажає продати своє майно та виїхати в інший населений пункт, з метою уникнення виконання своїх кредитних обов'язків. Строк повернення коштів по розписці давно сплив. Просить стягнути з відповідачки суму боргу в розмірі 61988 грнивень, а також три проценти річних від простроченої суми платежу.
Крім того неправомірними діями відповідачки їй спричинена моральна шкода, яка заключається в тому, що вона тривалий час (з серпня 2009 року) повинна принижуватись перед відповідачкою та просити повернути її гроші, які складають значний розмір, була вимушена сама займати гроші, щоб утримувати сім'ю, відчувала свою безпорадність, знаючи про неправомірні дії відповідачки. Просить стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 1700 гривень, а також витрати понесенні при зверненні до суду.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що 4 липня 2008 року, відповідачка взяла в неї в борг 61988 гривень з датою повернення серпень 2009 року. Коли брала гроші написала розписку в якій вказала суму та строк повернення вказаних коштів. Однак після настання строку повернення грошової суми, серпень 2009 року, відповідачка всілякими способами старається уникнути її та постійно просить відягнути строк повернення грошової суми. Просить стягнути з відповідачки суму боргу в розмірі 61988 гривень, три проценти річних за прострочку повернення суми боргу. Також їй спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому що вона повинна була ходити тривалий час за відповідачкою та просити свої гроші. Однак вона також позичала грошові кошти, із-за неповернення суми боргу відповідачкою, для того щоб підтримувати свою сім'ю. Також просить стягнути моральну шкоду в розмірі 1700 гривень, та витрати понесені при зверненні до суду.
Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що грошових коштів не брала у позивачки, а вони вели разом бізнес в магазині в селищі Седове. Однак бізнесу не вийшло та позивачка вклавши грошові кошти в товар вирішила вийти з бізнесу і примусила її написати розписку на суму товару. Однак вона признає суму боргу в розмірі 61988 гривень, а в задовленні інших вимог позивачки просить відмовити як безпідставні. В неї не було коштів та вона не могла повернути вказану суму позивачці.
В судовому засіданні було встановлено наступні факти:
4 липня 2008 року ОСОБА_2 написала розписку ОСОБА_1, про те що взяла в борг гроші в сумі 61988 гривень та зобов'язується повернути вказану суму до серпня 2009 року.
Згідног ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.836 ЦК України, якщо після припинення договору користування не повертає річ, позикодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у срок та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Суд не приймає твердження відповідачки, що вона написала розписку під тиском позивачки, тому що як вона сама пояснила в судовому засіданні, за період з 4 липня 2008 року до 7 грудня 2010 року, в правоохоронні органи з заявою про примушення до вчинення дій вона не зверталася. Твердження відповідачки про тиск з боку позивачки, суд розглядає як спосіб уникнути відповідальності, а також можливість позбавитися необхідності повертати грошові кошти які взяла в борг у позивача, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення суми в розмірі 61988 гривен на користь позивачки. Також суд приходить до висновку що з відповідачки необхідно стягнути три проценти річних, за прострочення повернення грошового зобов'язання, що складає за період з серпня 2008 року по 7 грудня 2010 року в розмірі 4514,08 гривень.
Враховуючи викладене, а також ступінь та характер моральних страждань позивачки, яка не могла користуватися своїми грошовими коштами, суд вважає у відповідності до ст. 1167 ЦК України, за можливе стягнути на її користь суму 500 грн., яка буде справедливою сатисфакцією за заподіяну моральну шкоду.
Згідно ст.88 ЦПК України, суд пропорційно заявлених вимог позивача стягує на її користь з відповідачки судовий збір в розмірі 619,88 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень. У зв'язку з частковим задоволенням позову про стягнення моральної шкоди додатково з відповідачки на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 17 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.526, 625, 836, 1049, 1050, 1167 ЦК України, ст.ст. 88, 208-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу – 61988 гривень, три проценти річних – 4514,08 гривень, моральної шкоди в розмірі 500 гривень, судовий збір в розмірі 619,88 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 17 гривень.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Шахтарьский міськрайонний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з його проголошення.
Суддя Кобаль М.І.