Справа № 1-77 /10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 року                                                                                           м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

при секретарі – Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача — прокурора Орсага Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Годомичі Маневицького району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, начальника відділу земельних ресурсів у Перечинському районі, розлученого (має на утриманні трьох малолітніх дітей), раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, -

  в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, працюючи начальником відділу земельних ресурсів Перечинського району, будучи державним службовцем та службовою особою, всупереч вимогам п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, при купівлі-продажу ОСОБА_2 земельних ділянок, які належали ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та відносилися до земельних часток (паїв), 16 серпня 2007 року видав та підписав висновок до технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельні ділянки, внаслідок чого ним  був підписаний та  виданий  ОСОБА_2 державний акт на право власності на зазначені земельні ділянки серії ЗК № НОМЕР_1 площею 2,5800 га.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що з 23 вересня 2005 року працює начальником відділу земельних ресурсів в Перечинському районі. Так, у серпні 2007 року   йому було надано технічну документацію на виготовлення державного акту на право власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вказану технічну документацію надало ЗАТ НВП «Технічне бюро кадастру». Зазначені земельні ділянки згідно договорів купівлі-продажу були придбані ОСОБА_2 Технічна документація була надана для вивчення на надання висновку до технічної документації зі складання державного акту на право власності на всі три земельні ділянки. Ним було перевірено в технічній документації наявність договорів купівлі-продажу земельних ділянок, актів на право власності на земельні ділянки вказаних осіб. Однак він, не перевіривши картографічні матеріали щодо того, до якої категорії відносяться зазначені земельні ділянки, а саме, що вони належать до земельних часток (паїв), підписав висновок ОСОБА_2 Після виготовлення технічної документації він  також підписав державний акт на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 Під час розгляду справи підсудний заявив суду клопотання про закриття щодо нього кримінальної справи в порядку ст. 49 КК України, тобто у зв’язку із закінченням строків давності.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумісне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Вирішуючи питання про заявлене підсудним ОСОБА_1 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечив проти задоволення такого, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 367 ч. 1 КК України,  який згідно ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки... три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Отже, враховуючи те, що з дня вчинення злочину ( 16 серпня 2007 року)  минуло  три роки, суд вважає, що підсудного ОСОБА_1 на підставі ст. 49 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, закривши щодо нього провадження у справі.

Речових доказів та судових витрат по справі не має.

Запобіжний захід підсудному  ОСОБА_1  у виді підписки про невиїзд слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 282 КПК України, ст. 49 КК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1   від кримінальної відповідальності, передбаченої  ст. 367 ч. 1 КК України на підставі ст. 49 цього Кодексу – звільнити у зв’язку із закінченням строків давності, а справу щодо нього провадженням – закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд – скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий                                                                                         Ганько І.І.