Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Ігнатюк Б.Ю.
суддів – Фазикош Г.В., Мацунича М.В.
при секретарі – Майор Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 8 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог – Свалявська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог – Свалявської державної нотаріальної контори про визначення додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_2 4 листопада 2007 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що у визначений шестимісячний строк подати заяву про прийняття спадщини не мав можливості, оскільки хворів.
Рішенням суду у задоволенні вимог про продовження строку прийняття спадщини відмовлено.
Позивач порушив питання про скасування прийнятого рішення та задоволення його вимог.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В судове засідання апелянт не явився, про причину неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно.
Представник позивача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Порушення норм процесуального права апелянт вбачає в тому, що головуючий по справі в суді першої інстанції не вправі був розглядати справу, оскільки перебуває в родинних відносинах з представником відповідача по справі.
Дійсно до апеляційної скарги приєднано копію ухвали по іншій справі, яка приймалась головуючим в суді першої інстанції по даній справі, якою підтверджено факт родинних відносин головуючого в суді першої інстанції з представником відповідача по даній справі. Тому відповідно до а.3 ч.1 ст.20 ЦПК України головуючий підлягав відводу /самовідводу/. Тому, хоча відвід головуючому по справі в суді першої інстанції не було заявлено ні позивачем ні його представником, головуючий повинен був виконати вимоги зазначеної норми права щодо самовідводу.
Крім цього, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову про продовження строку на прийняття спадщини. Але на вирішення суду було поставлено питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тобто судом першої інстанції вирішено не те питання, яке ставилось позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення норм процесуального права.
Тому на підставі зазначеної норми процесуального права з врахуванням вказаного вище порушення норм процесуального права щодо самовідводу та підміну предмета позову рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і оскільки діючим законодавством не передбачено направлення справи для нового розгляду до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти нове рішення, яким у позові слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріалами справи доведено, що 4 листопада 2007 року помер батько сторін по справі ОСОБА_2, у спадок від якого залишилось половина домоволодіння № 374 с. Березники Свалявського району Закарпатської області. У встановлений шести місячний строк позивач не подав заяву про прийняття спадщини і вважав, що пропустив його по поважній причині: знаходився на заробітках в РФ та хворів. Факт знаходження позивача на заробітках в РФ, куди він виїхав після похорону батька, є незаперечним і тому суд вважає його доведеним. Але зазначену причину пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини суд поважною не визнає: позивач знав про час смерті свого батька і мав можливість після його похорону подати до свого виїзду на заробітки заяву про прийняття спадщини, а після виїзду – надіслати таку заяву у встановлений строк до нотаріальної контори.
Позивачу надавалась медична допомога у березні 2008 року з приводу хвороби зуба/а.с.9/. Даних про тривалість цієї хвороби позивачем не надано. Яких-небудь документальних підтверджень інших його захворювань ним не наведено. Тому звернення за медичною допомогою з приводу захворювання зуба, яке мало місце по спливу більше чотирьох місяців після смерті спадкодавця та нетривалість цього захворювання, судом не визнається поважною причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.
Іншого обґрунтування позовна заява не містить.
Керуючись ст.ст.307,309,314 ЦПК України, судова колегія
Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Свалявського районного суду від 8 липня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог – Свалявської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, як відкрилась після смерті 4 листопада 2007 року ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :