У Х В А Л А

               7 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюк Б.Ю.

суддів –   Фазикош Г.В., Дроботі В.В.

при секретарі – Янкович К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року по  справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби ,-

                                  В С Т А Н О В И Л А:  

Зазначеною ухвалою у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця Мукачівського міськвідділу ДВС відмовлено.

Представник скаржника оскаржив цю ухвалу, порушив питання про її скасування та задоволення вимог скаржника.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні апелянт скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник  Мукачівського міського відділу ДВС в судове засідання не явився.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановою  державного виконавця міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 15 березня 2010 відкрито виконавче провадження по виконавчому листу, виданого Мукачівським міськрайсудом, відповідно до якого з ОСОБА_4 стягнуто в користь ОСОБА_2  вартість 1/3 частини будівлі кафе та 1/3 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 в розмірі 354 473 грн.43 коп., а зазначені частини будівлі та земельної ділянки передано у власність ОСОБА_4

Вимагаючи виконання цього рішення, ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця про звернення стягнення на зазначене майно ОСОБА_4, якій до рішення суду належало на праві власності  2/3 ч. зазначеної земельної ділянки та приміщення кафе, а після рішення суду  їй належить в цілому як приміщення кафе так і земельна ділянка.

Відповідно до ч.3 ст.62 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує місцеві органи виконавчої влади та орган місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган чи не знаходиться це майно під арештом. Ці вимоги державним виконавцем виконано, а отримані відповіді від зазначених органів стверджують  відсутність державної реєстрації на зазначені об’єкти в цілому за боржницею.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Тому момент виникнення права власності боржниці на присуджену їй 1/3 ч. зазначеного приміщення та земельної ділянки пов’язаний з моментом державної реєстрації цього права.

З матеріалів справи вбачається, що за боржницею право власності на зазначену частину приміщення та земельної ділянки не зареєстровано. Тому вона не являється власником цих  частин і, відповідно, на неї не може бути звернуто стягнення.

Таким чином, дії державного виконавця в частині відмови звернення стягнення на присуджені боржниці частини приміщення та земельної ділянки є правомірними.

 Керуючись ст.ст.307, 312, 314   ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:        

    Судді :