У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Ігнатюк Б.Ю.
суддів – Фазикош Г.В., Мацунича М.В.
при секретарі – Майор Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їхнього представника ОСОБА_5 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Зазначеним рішенням позов ОСОБА_6 задоволено: усунуто перешкоди в користуванні позивачем його майном шляхом виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з приміщення гаражів, які знаходяться в АДРЕСА_1 та які належать позивачу.
Відповідачі та їхній представник порушили питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права.
В судовому засіданні апелянтка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скаргу з наведених підстав підтримали.
Інші апелянти в судове засідання не явились, про час та місце судового засідання були повідомлені вчасно.
Позивач та його представник вважали, що підстав для задоволення скарги немає.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до неврахування судом першої інстанції такої обставини як домовленість між відповідачами та попереднім власником гаражів про надання їм для проживання займаних ними приміщень по вказаній адресі; порушення норм Житлового Кодексу України.
Щодо першого доводу, то слід зазначити, що які-небудь домовленості між попереднім власником гаражів – ДП Радгоп-завод «Ужгородський»- та відповідачами не мають жодного значення для нового власника цих гаражів, оскільки дотримання таких домовленостей в договорі купівлі-продажу цих гаражів не обумовлено/а.с.6 т.1/.
Відносно такого доводу як порушення норм ЖК України, то цей довід також не може бути прийнятий до уваги, оскільки норми Житлового Кодексу України стосуються відносин, які виникають в процесі користування житловим фондом. Приміщення гаражів, де проживають відповідачі, незважаючи на відповідні самовільні переобладнання ними під житло, до житлового фонду не відносяться і таким не являються. Тому до вирішення спірних питань норми ЖК України не застосовуються.
Матеріалами справи встановлено, що зазначені гаражі, в яких проживають відповідачі, належать на праві власності ОСОБА_6 Відповідачі в добровільному порядку не бажають їх звільнити і тому ОСОБА_6 вправі вимагати усунення порушення його права, що гарантовано ст.391 ЦК України і захист якого забезпечується державою відповідно ст.386 ЦК України. Спосіб захисту, обраний позивачем, відповідає п.3 ч.2 ст.18 ЦЦ України, згідно якого таким способом може бути припинення дії, яка порушує право: проживання відповідачів в приміщенні гаражів, які належать позивачу на праві власності, є дія, яка порушує його право користування цими приміщеннями, яке є складовою права власності.
З врахування наведеного колегія суддів констатує про безпідставність доводів апеляційної скарги та ухвалення рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,308,314 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їхнього представника ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді :